Близько 20 парафіян та ксьондз Аляксандр Шемет голодують із 1 грудня в приміщенні дерев’яної каплиці, на місці якої вони хочуть збудувати новий храм. Католики просять у міста 27 соток землі. Голодуючі також вимагають від Гродненського міськвиконкому дозволу на будівництво нового костелу, який вони не можуть отримати упродовж майже 10 років.
Серед голодуючих дві 79-річні жінки, які минулої ночі були змушені викликати швидку допомогу через гіпертонічний криз.
До парафії належить кілька тисяч осіб із багатонаселених мікрорайонів Гродна.
Ксьондз Аляксандр Шемет критично оцінює релігійну політику білоруської влади. Він каже, що навіть за радянських часів чогось можна було домогтися. До того ж, зауважує він, радянська влада переслідувала всі церкви однаково, а не віддавала перевагу одній із них, як робить тепер президент Аляксандр Лукашенка, який на державному рівні підтримує православ’я. Через це труднощі мають нині всі релігійні меншини.
Віруючі підтримують, влада звинувачує
Гродненським католикам висловили свою підтримку мінські протестанти з церкви «Нове життя», які минулого місяця теж масово голодували три тижні — і домоглися скасування судових рішень про націоналізацію їхнього будинку та земельної ділянки.
Отець Аляксандр з Гродна теж налаштований рішуче: «Доти будемо голодувати, доки не вирвемо від влади цей дозвіл. Але я відчуваю, що це буде недовго тривати з ними — вони вже не знають, що робити».
Наразі публічної реакції властей на голодування католиків немає. Лише місцевий губернатор Уладзімір Савчанка заявив днями, що католицькі ксьондзи крадуть гроші, зібрані на нові костели. Це викликало ще одну хвилю обурення віруючих.
Ознаки релігійної дестабілізації
Коментуючи ситуацію, коли католики та протестанти домагаються своїх прав через голодування, лідер білоруського Руху «За свободу віровизнання» Якав Басін заявив, що це перші ознаки релігійної дестабілізації у суспільстві. Він вважає, що до них спричинився білоруський закон про релігії 2002 року. Міжнародні організації визнали цей закон репресивним, спрямованим на створення виключних преференцій для православної церкви.
Від цього потерпають католики, протестанти, інші релігійні меншини, каже Якав Басін: «Держава спробує зробити так, щоб ці громади втратили вплив на думки, на духовне життя громадян для того, щоб запровадити певну духовну диктатуру православ’я. У багатонаціональному та багатоконфесійному суспільстві це може призвести до дуже драматичних наслідків, у першу чергу — до релігійної дестабілізації».
Серед голодуючих дві 79-річні жінки, які минулої ночі були змушені викликати швидку допомогу через гіпертонічний криз.
До парафії належить кілька тисяч осіб із багатонаселених мікрорайонів Гродна.
Ксьондз Аляксандр Шемет критично оцінює релігійну політику білоруської влади. Він каже, що навіть за радянських часів чогось можна було домогтися. До того ж, зауважує він, радянська влада переслідувала всі церкви однаково, а не віддавала перевагу одній із них, як робить тепер президент Аляксандр Лукашенка, який на державному рівні підтримує православ’я. Через це труднощі мають нині всі релігійні меншини.
Віруючі підтримують, влада звинувачує
Гродненським католикам висловили свою підтримку мінські протестанти з церкви «Нове життя», які минулого місяця теж масово голодували три тижні — і домоглися скасування судових рішень про націоналізацію їхнього будинку та земельної ділянки.
Отець Аляксандр з Гродна теж налаштований рішуче: «Доти будемо голодувати, доки не вирвемо від влади цей дозвіл. Але я відчуваю, що це буде недовго тривати з ними — вони вже не знають, що робити».
Наразі публічної реакції властей на голодування католиків немає. Лише місцевий губернатор Уладзімір Савчанка заявив днями, що католицькі ксьондзи крадуть гроші, зібрані на нові костели. Це викликало ще одну хвилю обурення віруючих.
Ознаки релігійної дестабілізації
Коментуючи ситуацію, коли католики та протестанти домагаються своїх прав через голодування, лідер білоруського Руху «За свободу віровизнання» Якав Басін заявив, що це перші ознаки релігійної дестабілізації у суспільстві. Він вважає, що до них спричинився білоруський закон про релігії 2002 року. Міжнародні організації визнали цей закон репресивним, спрямованим на створення виключних преференцій для православної церкви.
Від цього потерпають католики, протестанти, інші релігійні меншини, каже Якав Басін: «Держава спробує зробити так, щоб ці громади втратили вплив на думки, на духовне життя громадян для того, щоб запровадити певну духовну диктатуру православ’я. У багатонаціональному та багатоконфесійному суспільстві це може призвести до дуже драматичних наслідків, у першу чергу — до релігійної дестабілізації».