Щоб львівські обранці не заспівали такою мовою, як Вєрка Сердючка, перед кожним засіданням вони матимуть 10-хвилинні уроки з мови — за цю ухвалу проголосувала більшість. Публічна політика вимагає гарної мови, де слово — головний інструмент — із цим погоджуються представники народу.
Українська мова львівських депутатів нині тягне на «3»
Мовний редактор Львівської облради пані Надія Котик, а її посаду ввели лише цьогоріч, із радістю сприйняла вістку про ранкові мовні душі для обранців. Літературний редактор зауважила, що представники першого демократичного скликання облради, на відміну від нинішніх, говорили справді гарною українською мовою і несли культуру з ефірів радіо та телебачення: «Наскільки це було приємно слухати. Зовсім не відчувалось огріхів. Ми вчилися на цій мові. Мені подобалося слово „ухвала“, а не „рішення“. Шкода, що цього слова нема, а залишили „рішення“. Цей заряд гарної мови був завжди. Ми дивились сесії, це була частинка львівського життя, культура рідної мови».
Сьогодні мова львівських депутатів тягне хіба що слабеньку «трійку». Вживання російських слів, неправильні відмінки і прийменники, ділова лексика — це для них дрібнички у порівнянні з ухваленими земельними питаннями.
Щодня мовний редактор облради вичитує і править десятки документів виконавчого апарату. Жоден папір не відправляють без її внесених змін. Перші документи, зізналась літредактор, червоніли від олівця.