А заяву Олександра Лавриновича про неправочинність указу президента, яким Борисові Тарасюкові доручено далі виконувати посадові обов’язки міністра закордонних справ, він вважає лише думкою міністра юстиції.
Як сказав Тарасюк на прес-конференції в неділю, ще 2002 року Конституційний суд підтвердив правочинність таких судових ухвал районних судів із кадрових питань, які належать до компетенції президента чи парламенту.
Слова ж Лавриновича про нелегітимність президентського указу Тарасюк назвав «амбіцією» міністра юстиції трактувати Конституцію, що мав би робити Конституційний суд.
Міністр закордонних справ нагадав, що в понеділок Шевченківський районний суд Києва, який зупинив чинність парламентської ухвали про звільнення Тарасюка, має ухвалити рішення по суті справи.
1 грудня Верховна Рада звільнила Бориса Тарасюка з посади міністра закордонних справ. 5 грудня Шевченківський райсуд припинив чинність цієї ухвали, а президент своїм указом доручив Тарасюкові далі виконувати посадові обов’язки міністра закордонних справ. 6 грудня Тарасюка не пустили на засідання уряду, і він надіслав до генпрокуратури подання з вимогою розглянути законність цього кроку. По тому міністерство юстиції в юридичному висновку запропонувало президентові скасувати указ, бо він суперечить Конституції. А прес-служба апарату Верховної Ради заявила, що парламентську постанову про звільнення міністра може оцінити тільки Конституційний суд.
Як сказав Тарасюк на прес-конференції в неділю, ще 2002 року Конституційний суд підтвердив правочинність таких судових ухвал районних судів із кадрових питань, які належать до компетенції президента чи парламенту.
Слова ж Лавриновича про нелегітимність президентського указу Тарасюк назвав «амбіцією» міністра юстиції трактувати Конституцію, що мав би робити Конституційний суд.
Міністр закордонних справ нагадав, що в понеділок Шевченківський районний суд Києва, який зупинив чинність парламентської ухвали про звільнення Тарасюка, має ухвалити рішення по суті справи.
1 грудня Верховна Рада звільнила Бориса Тарасюка з посади міністра закордонних справ. 5 грудня Шевченківський райсуд припинив чинність цієї ухвали, а президент своїм указом доручив Тарасюкові далі виконувати посадові обов’язки міністра закордонних справ. 6 грудня Тарасюка не пустили на засідання уряду, і він надіслав до генпрокуратури подання з вимогою розглянути законність цього кроку. По тому міністерство юстиції в юридичному висновку запропонувало президентові скасувати указ, бо він суперечить Конституції. А прес-служба апарату Верховної Ради заявила, що парламентську постанову про звільнення міністра може оцінити тільки Конституційний суд.
