Доступність посилання

ТОП новини

Бюджет проїдання, виживання чи розвитку? З яким кошторисом житиме Україна наступного року? Чому фінансова конституція так швидко ухвалюється і так багато уваги не економістів прикуто до документу?


           Слухати:Щоб зберегти аудіо-файл на ваш комп''ютер для подальшого прослуховування слід натиснути правою кнопкою мишки на лінку "завантажити" та вибрати "Save Target As..." або "Зберегти Об''єкт Як..." та вказати місце для збереження файлу. Після завантаження, відкрийте його, двічі клацнувши на ньому мишкою.

Гості Свободи: Голова бюджетного комітету Верховної Ради минулого скликання Людмила Супрун та Голова профільного парламентського підкомітету Григорій Калетник.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

Галина Трохова: Верховна Рада минулого тижня, напевне, безпрецедентно блискавично ухвалила в
Ведуча: Галина Трохова
другому читанні та в цілому Державний бюджет на 2007 рік.

Сьогодні фінансовий документ отримав і Секретаріат Президента. За 15 встановлених законом днів своє слово щодо кошторису країни має сказати Президент Віктор Ющенко.

Які Ваші прогнози? Президент підпише державний бюджет, пані Супрун? Людмила Супрун: Я думаю, що Президент підпише Держбюджет. Але в нього є підстави все-таки накласти вето.

Якщо він є Гарантом Конституції, то він повинен був висловити свої зауваження. Вони є принциповими, не стосуються таких дрібних питань, а стосуються принципових.

Перш за все це недопущення зниження доходів громадян і підняття мінімальної зарплати в порівнянні з 2006 роком хоча б на 8 гривень, тобто це ці 2%, на які збільшене оподаткування доходів громадян. І також дотримання правил відносно фінансування місцевих бюджетів, оскільки сьогодні на місцевому рівні йде виконання так званих делегованих повноважень, тобто це фінансування освіти, медицини, охорони здоров’я і так далі.

- Пане Калетник, якщо Президент таки ветує цей закон, чи зможе коаліція підтримати свій уряд і подолати вето?

Григорій Калетник: Я не прогнозую вето Президента, оскільки ми маємо справу із реальним бюджетом, з документом, який відповідає всім вимогам і стандартам збільшення соціальної складової, а також інвестиційно-інноваційного розвитку.

Вимоги викладені в двох листах Президенту, проголосовані у ВРУ і всі враховані, тому я не можу такого прогнозувати.

Я рахую, що Президент дає абсолютно собі річ в тому, що бюджет потрібен сьогодні всім місцевим радам, а їх більше 12,5 тисяч, які повинні до нового року у відповідності з Бюджетним кодексом прийняти свої бюджети, і держава повинна працювати з бюджетом, бо в ньому закладені кращі показники фінансування всіх сфер життя і економіки, ніж в 2006 році. Тому погіршення стану ніхто не допустить. Я думаю, що Президент це прекрасно розуміє. Тому я прогнозую підписання.

- І все ж, критики називають фінансову Конституцію по-різному.

Юлія Тимошенко називає бюджет на наступний рік “Бюджетом державного ідіотизму”.

Секретаріат Президента. Олександр Шлапак вказує, що рівень соціальних стандартів в Україні на 2007 рік не зростатиме так швидко, як в роки попередні.

Президент Ющенко назвав бюджет “важко досяжним”.

Що означають для простого громадянина ці слова?


Людмила Супрун: Я відокремила всі ці три позиції, про які говорив Президент, від сьогоднішньої ситуації таким чином. По-перше, бюджет є сьогодні реальним. Я називаю його все-таки реальним з точки зору формування доходної частини.

Мало того, я вважаю, на жаль, не врахували ще декілька дуже важливих джерел доходів.

Перш за все треба врахувати, що в 2007 році Україна буде виконувати умови Кіотського протоколу. Тобто, вона може отримати гроші від продажу квот за забруднення навколишнього середовища. Це величезні гроші. Ми оцінювали орієнтовний обсяг за 2007 рік таких надходжень в розмірі до 5 мільярдів доларів. Тобто, це 25 мільярдів гривень.

Ще один момент дуже важливий. Економіка України, на жаль, знаходиться в тіні. Як говорять статистичні дані, як дає інформацію Нацбанк, більше, як 50% доходів сьогодні знаходиться в тіні. На жаль, в бюджеті не передбачено жодного стимулу для легалізації доходів громадян, жодного правила, яке б давало змогу контролювати видатки і доходи громадян. І це буде впливати негативно на легалізацію доходів громадян, в тому числі і на формування доходів місцевих і державного бюджетів.

Я впевнена, що ці дві позиції потрібно врахувати.

Чому була можливість підвищити соціальні виплати в 2005 році? В тому числі і тому, що легалізувалися доходи громадян, легалізувалися доходи на митницях, як відбувається це в принципі і в цьому році. Я вважаю, що це одне із найбільш важливих, вагомих джерел для того, щоб побачити реальні доходи державного і місцевих бюджетів.

Що стосується інвестиційних складових, то і в 2006, і в 2007 роках всі розміри інвестицій практично одні і ті ж самі. 22% в бюджеті-2006... Григорій Миколайович і я були, до речі, творцями цього бюджету. Я вважаю, що ми зробили непоганий бюджет. Хоча уряд не хотів його підтримувати. Але, як ми бачимо, сьогодні є результат, тому що зростає економіка. І уряду не було, і парламенту не було, а доходи бюджету формувалися і бюджет виконувався.

Що стосується 2007 року, то інвестиційна складова в 2007 році 22,04%. Тобто, в принципі інвестиційна складова одна і та ж сама. Тому за цих умов ми не можемо говорити, що він більш інвестиційно привабливий чи менш.

- А як би Ви його назвали одним словом? Можна дати визначення взагалі бюджету як такому документу?

Людмила Супрун: Можна. Він збільшує реальні податки на доходи громадян і на підприємства. Це я можу точно сказати. І не наближає державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії до тих рівнів, які передбачені відповідними законами про державні соціальні стандарти, державні соціальні гарантії.

- Минулого року критики уряду Тимошенко називали бюджет її уряду “бюджетом проїдання”. Цього року кошторис країни опоненти коаліції і уряду називають “несоціальним”, а прихильники називають його “бюджетом розвитку”.

Що Ви можете сказати з цього приводу?


Григорій Калетник: ...назвали бюджет “бюджетом державного сепаратизму”. Я міг би нагадати, що є ще одна крилата фраза і означення, що взагалі не можна давати владу недорозвинутим, які не знають навіть математики у стовпчик. Тому навіть з цим двох фраз можна зробити, наскільки це є глибоко професійним чи злості якоїсь втрати влади...

- Це вже політика взаємозвинувачень.

Григорій Калетник: Так. Ні, я просто кажу, що... Я ж нічого не звинувачую. Я просто говорю, що воно може означати, тому що таких грубощів і такого звинувачення ніяка людина, тим паче політик, не може допускати навіть під час виборчих технологій, не говорячи про те, що вибори вже закінчилися.

- Пане Калетник, давайте все ж таки повернемося до людей.

Григорій Калетник: За соціальність говорю, бо за неї багато. Так от, я хочу нагадати, що різниця між мінімальною зарплатою і прожитковим мінімумом у бюджеті на 2006 рік, який своєчасно прийнятий і підписаний Президентом, складає 100 гривень, а різниця між мінімальною зарплатою і прожитковим мінімумом у 2007 році скорочується в 2 рази. Різниця між мінімальною пенсією і прожитковим мінімумом у 2006 році є 106 гривень, скорочується розрив між мінімальною пенсією і прожитковим мінімумом бюджетом 2007 року в 7 разів. Тому я хочу сказати, що соціальні стандарти значно кращі.

- Пане Калетник, Ви вірите у те, що прожитковий мінімум у 492 гривні, потім у 502, у 510 може перекрити видатки сучасного українця хоча б у комунальних послугах?

Григорій Калетник: Якщо так формувати питання, то я теж можу запитати: я віру в те, що ці стандарти значно вищі всіх попередніх. Це я стверджую абсолютно відповідально!

А те, що від тих стандартів, які були в 2005 році і до 2005 року, і в 2006 році, не вистачає до нормального розуміння забезпеченості, то це вже зовсім інша площина розмов, там вже можна зовсім про інше говорити.

Ми ж говоримо про те, що на етапі фактичного розвитку України є конкретна можливість. Ця можливість на 100% використана. Знайдені відповідні джерела. Вона доведена, не зважаючи ні на що, вищою в 2007 році, ніж була в 2005 і в 2006 роках.

Окрім того значна увага коштів направлена на саме розвиток економіка, тому що тільки розвиваючи економіку, а не проїдаючи те, про що ви говорили, що поза хмари пішло 20 мільярдів від “Криворіжсталі”, і ніхто навіть не знає, де вони, що вони, що ще можна продати в Україні, то так можна спродати все національне багатство. Тому значна перевага бюджету на 2007 рік в тому, що він зменшує податковий тиск на економіку, що він збільшує фінансування розвитку вітчизняної економіки.

І ще одне. Я хочу сказати про тіньовий обіг. Я вдячний Людмилі Павлівні, що вона за цей тіньовий обіг нагадує. Але, на жаль, ми по тіньовому обігу говоримо останніх мінімум 5-6 років і нічого не зробили, в тому числі й тоді, коли запровадили “Контрабанда стоп!”, той експеримент, який просто мильна булька.

Розмова йде про те, що ми повинні, якщо говорити про витягнення з мінімального обігу, хто там порахував чи ні, 50% чи 30%, чи 70% ми повинні сьогодні суттєво зменшити податок на зарплату з 35% мінімум до 20%. Але при цьому ми повинні домовитися з усією економікою, з бізнесом України і знайти такі компенсаторні механізми, які не призвели б до катастрофи в наповненні Пенсійного фонду, в наповненні інших бюджетних призначень, в тому числі Держбюджету в цілому.

(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG