«На відміну від громадян України, я знав, чим це закінчується...»
Як виявилося під час розмови з російським фотомайстром Олегом Клімовим, цілий місяць він працював у Києві під час Помаранчевої революції. Про свої тодішні відчуття Олег сказав: «Це було почуття ностальгії за 91 роком, за тим, що відбулося в Москві під час путчу. Але, на відміну від громадян України, я знав, чим це закінчується і чим це закінчилося в Росії. Тому я не був оптимістом. У мене це була ностальгія, і я розумів дії людей».
Від найгарячіших точок – до узбережжя Волги
Творча біографія Олега Клімова пов’язана, насамперед, із працею воєнного фотокореспондента. За 12 років йому довелося робити репортажі із найгарячіших точок планети, в тому числі з Карабаху і Чечні. Тому на противагу жахам війни, Олег вирішив відтворити мирне життя. І обрав для цього узбережжя Волги, яка є, на переконання фотографа, новітньою історією країни, побуту людей різних національностей, різних переконань і соціальних верств. Чорно-білі стоп-кадри вихоплюють життя звичайних людей: тут і скупчення тіл на міському пляжі, і побут служителів церкви, що розмістилася на пароплаві, і виснажений алкоголем чоловік, який лежить горілиць на березі, і засмаглі дітлахи, і щасливе молоде подружжя.
«Це дає можливість краще пізнати один одного...»
«Життя на Волзі» – так і назвав Олег Клімов свою персональну виставку на першому Міжнародному фотофестивалі «КиївФотоКом». Вона завершує презентації чотирьох провідних фотомайстрів України, Чехії, Польщі і Росії. Виставка російського фотографа відбулася за підтримки Посольства Росії.
З приводу цього радник-посланник посольства Всеволод Лоскутов сказав кореспонденту Радіо Свобода: «Російське посольство в Україні постійно підтримує мистецькі заходи російсько-українські. Ми вважаємо, що це дуже важливо для наших відносин, тому що це дає можливість розвивати контакти між окремими колективами, конкретними особистостями. Це дає можливість краще пізнати один одного, пізнати сучасне життя і особливості цього життя».
Як виявилося під час розмови з російським фотомайстром Олегом Клімовим, цілий місяць він працював у Києві під час Помаранчевої революції. Про свої тодішні відчуття Олег сказав: «Це було почуття ностальгії за 91 роком, за тим, що відбулося в Москві під час путчу. Але, на відміну від громадян України, я знав, чим це закінчується і чим це закінчилося в Росії. Тому я не був оптимістом. У мене це була ностальгія, і я розумів дії людей».
Від найгарячіших точок – до узбережжя Волги
Творча біографія Олега Клімова пов’язана, насамперед, із працею воєнного фотокореспондента. За 12 років йому довелося робити репортажі із найгарячіших точок планети, в тому числі з Карабаху і Чечні. Тому на противагу жахам війни, Олег вирішив відтворити мирне життя. І обрав для цього узбережжя Волги, яка є, на переконання фотографа, новітньою історією країни, побуту людей різних національностей, різних переконань і соціальних верств. Чорно-білі стоп-кадри вихоплюють життя звичайних людей: тут і скупчення тіл на міському пляжі, і побут служителів церкви, що розмістилася на пароплаві, і виснажений алкоголем чоловік, який лежить горілиць на березі, і засмаглі дітлахи, і щасливе молоде подружжя.
«Це дає можливість краще пізнати один одного...»
«Життя на Волзі» – так і назвав Олег Клімов свою персональну виставку на першому Міжнародному фотофестивалі «КиївФотоКом». Вона завершує презентації чотирьох провідних фотомайстрів України, Чехії, Польщі і Росії. Виставка російського фотографа відбулася за підтримки Посольства Росії.
З приводу цього радник-посланник посольства Всеволод Лоскутов сказав кореспонденту Радіо Свобода: «Російське посольство в Україні постійно підтримує мистецькі заходи російсько-українські. Ми вважаємо, що це дуже важливо для наших відносин, тому що це дає можливість розвивати контакти між окремими колективами, конкретними особистостями. Це дає можливість краще пізнати один одного, пізнати сучасне життя і особливості цього життя».