
Це покарання Анкари з боку Брюсселя полягає у частковому замороженні переговорів щодо вступу Туреччини до європейської спільноти. Як пише «Ґардіан», ЄС схильний заморозити переговори з турецькою владою з восьми із 35 питань. За інформацією газети, термін цього замороження вірогідно визначений до кінця 2009 року, при цьому Брюссель контролюватиме прогрес у стосунках Анкари з Нікосією у 2007, 2008 і 2009 роках.
Газети також пишуть, що в таких країнах ЄС, як Австрія, Німеччина та Франція громадська думка чітко налаштована проти Туреччини. Німецька «Вельт» відзначає, що ідею заморозити переговорів з Анкарою висунули християнські демократи, і, вірогідно, це відіграватиме певну роль під час виборів до Бундестаґу наприкінці 2009 року.
Вже згадана «Ґардіан» відзначає у вівторок, що інші країни ЄС, особливо Велика Британія, вважають натомість включення до спільноти мусульманської країни добрим сигналом для всього мусульманського світу і сприятливим для Європи.
Кремль, полоній і свобода преси
Німецька та британська преса публікує матеріали про нервову реакцію Кремля на нібито «антиросійський тон» європейських газет у зв’язку зі справою вбивства громадянина Великої Британії, колишнього співробітника ФСБ Росії Олександра Литвиненка. «Файненшел Таймз», наприклад, вказує на велике занепокоєння речників Кремля негативним впливом справи з полонієм на міжнародний імідж Росії.
А німецька «Берлінер Цайтунґ» іронізує у вівторок над ведучою німецького першого телевізійного каналу АРД Сабіною Крістіансен, котра минулої неділі відмовила в участі в її програмі під назвою «Росіяни йдуть» дуже критично налаштованим проти Кремля німецькому журналістові Клаусу Беднарцові і відомому російському шахістові та опозиціонеру Ґарі Каспарову. «Берлінер Цайтунґ» лише іронічно зауважує, що «не слід вважати, як сказали на АРД, що пан Каспаров не був тому, що цього вимагав інший учасник недільного шоу — російський посол у Німеччині».
Німецька та англійська преса не виключає, що один із двох росіян, які зустрічалися з Олександром Литвиненком в Лондоні першого листопада, — а це Луговий та Ковтун, — може бути і вбивцею, і жертвою. Поки що, згідно з публікаціями у вівторок, на цю роль більше претендує Дмитро Ковтун, про якого Москва не хоче надавати інформації ні німецькій, ні британській поліції.