Тоді ж вони розробили і підписали Рамкову конвенцію про охорону і збалансований розвиток Карпат. Завдяки цьому документові країни Карпатського єврорегіону спільно борються з незаконною вирубкою лісів, знищенням пам’яток культури та історії, підтримують розвиток туризму, мистецтв і супутнього бізнесу в місцевому середовищі.
Новий крок у розвиткові Карпат
Карпатська декларація — це наступний крок у реалізації Конвенції, стверджує міністр охорони довкілля України Микола Джарти. Вона, каже урядовець, передбачає комплексну регіональну співпрацю, вироблення спільної політики щодо інтегрованого управління біологічними, водними і земельними ресурсами, збереження історико-культурної спадщини, розбудови екологічного туризму, запровадження системи екологічного виховання тощо: «Усіх нас об’єднує спільна мета — застосування усіх можливих важелів для збереження природного стану Карпат, поліпшення якості життя людей, зміцнення місцевих економік та громад».
Міністр Джарти навів приклад учасників Альпійської конвенції, яким вдалося забезпечити стабільний розвиток регіону, перетворити Альпи на потужний туристичний, екологічний і мистецький центр.
Прикарпатські держави сподіваються на успіх
Схоже амбітне завдання поставили перед собою і держави Карпатського регіону. І здійснення підписаної нині Карпатської декларації цьому сприятиме, переконаний експерт Ради Європи, керівник об’єднання європейських екологічних організацій Ян Троперц: «Конференція сторін, які підписали Карпатську конвенцію, — це крок уперед у захисті Карпат та розвитку цього регіону. Залучення громадських організацій переконує мене, що Конвенція справді буде втілена у життя, хоча громадськість вважає, що цей документ не охоплює всіх проблем. Але це якраз і є обов’язком громадських організацій — контролювати владу, підтримувати позитивні дії і здійснювати власні проекти у рамках Карпатської конвенції».
Учасники київської конференції переконані, що положення і пропозиції Карпатської конвенції будуть втілені у життя.
А після церемонії підписання Конвенції організатори заходу — український уряд і громадські організації — влаштували демонстрацію надбань традиційної карпатської культури, включно з культурою виноробства і домашньої кухні. Поза конкуренцію виявилися сирні коники, зроблені 17-річною Ольгою Петрів із Івано-Франківщини, та молоде біле вино, яке виробляють в одному з карпатських сіл на території Словаччини.