Перспектива вступу до Євросоюзу створює позитивний стимул для проведення реформ у країнах-кандидатах, заявив доповідач із питань розширення, голова Комітету із закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок.
Про Україну та інші держави, які прагнуть вступу, він висловився так: «Європейська перспектива для таких країн є також у наших інтересах, а не тільки в інтересах цих країн».
Він, однак, вважає, що подальше розширення можливе тільки тоді, коли Європа матиме власну Конституцію.
Дві країни ЄС— Франція й Нідерланди— вже провалили на референдумах її нинішній проект.
Спершу залагодити свої проблеми
Європарламентарі закликали уряди країн-членів «завершити конституційний процес до кінця 2008 року», щоб не затримувати подальше розширення ЄС.
Вони нагадали, що чинна Нікейська угода про Європейський Союз «не становить належної бази для нових розширень».
Доповідач із питання здатності Євросоюзу інтегрувати нових членів Александер Стубб наголосив, що перед вступом до ЄС нових країн європейський клуб має розібратися з безліччю внутрішніх проблем.
«Наведімо порядок у власному домі перед 2009 роком, а після цього розпочнімо наступне розширення. Розширення — це, мабуть, найкраща політика Євросоюзу, яка принесла з собою мир, добробут, безпеку і стабільність. І коли ми говоримо про розширення, не шукаймо нелогічних виправдань — ми завжди готові до розширення», — заявив депутат у сесійному залі Європарламенту.
Високий гість Європарламенту, Комісар ЄС із розширення Оллі Рен теж наголосив, що ЄС має вирішити проблему зі своєю конституцією до того часу, коли до Євросоюзу буде готовий вступати перший новий член.
Він заявив, що Євросоюз, інтегруючи нові країни, повинен зберігати свою здатність до функціонування. Через це, зазначив Рен, Єврокомісія поліпшуватиме якість розширення і оцінюватиме, скільки коштуватиме підтримка сільського господарства в країнах-кандидатах та їхнє наближення до стандартів ЄС.
Суворіші вимоги — напевно, віддалена перспектива — ймовірно
Комісар нагадав, що до майбутніх новачків у Євросоюзі повинні застосовувати суворіші вимоги: «Досвід показує: що краще нові країни-члени підготовані, то гладкіше Євросоюз працює після розширення. Складні питання, такі, як реформи правосуддя і боротьба з корупцією, ми повинні вирішувати на ранніх стадіях переговорів».
Депутати висловлювали різні думки щодо подальшого прийняття нових членів. Парламентар від Австрії Ганнес Свобода запропонував створити спільноту країн Чорного моря, які, можливо, стануть членами Євросоюзу. Депутат від Польщі Ян-Тадеуш Масєль заявив, що в майбутньому до ЄС мали би вступити Сербія, Україна і Білорусь.
Членство Києва в європейському клубі, хоч і в далекому майбутньому, підтримує і європарламентар від Британії Чарльз Таннок: «Я закликаю членів Євросоюзу повідомити Молдову і Україну про те, що вони, на мій погляд, мають право — так само, як і західнобалканські країни — стати в далекій перспективі потенційними кандидатами на членство в ЄС».
Лунали і критичні думки — мовляв, кожне розширення занадто дорого коштує платникам податків. Однак більшість депутатів нагадували, що всі попередні розширення приносили користь і новим країнам ЄС, і Євросоюзові загалом.
Про Україну та інші держави, які прагнуть вступу, він висловився так: «Європейська перспектива для таких країн є також у наших інтересах, а не тільки в інтересах цих країн».
Він, однак, вважає, що подальше розширення можливе тільки тоді, коли Європа матиме власну Конституцію.
Дві країни ЄС— Франція й Нідерланди— вже провалили на референдумах її нинішній проект.
Спершу залагодити свої проблеми
Європарламентарі закликали уряди країн-членів «завершити конституційний процес до кінця 2008 року», щоб не затримувати подальше розширення ЄС.
Вони нагадали, що чинна Нікейська угода про Європейський Союз «не становить належної бази для нових розширень».
Доповідач із питання здатності Євросоюзу інтегрувати нових членів Александер Стубб наголосив, що перед вступом до ЄС нових країн європейський клуб має розібратися з безліччю внутрішніх проблем.
«Наведімо порядок у власному домі перед 2009 роком, а після цього розпочнімо наступне розширення. Розширення — це, мабуть, найкраща політика Євросоюзу, яка принесла з собою мир, добробут, безпеку і стабільність. І коли ми говоримо про розширення, не шукаймо нелогічних виправдань — ми завжди готові до розширення», — заявив депутат у сесійному залі Європарламенту.
Високий гість Європарламенту, Комісар ЄС із розширення Оллі Рен теж наголосив, що ЄС має вирішити проблему зі своєю конституцією до того часу, коли до Євросоюзу буде готовий вступати перший новий член.
Він заявив, що Євросоюз, інтегруючи нові країни, повинен зберігати свою здатність до функціонування. Через це, зазначив Рен, Єврокомісія поліпшуватиме якість розширення і оцінюватиме, скільки коштуватиме підтримка сільського господарства в країнах-кандидатах та їхнє наближення до стандартів ЄС.
Суворіші вимоги — напевно, віддалена перспектива — ймовірно
Комісар нагадав, що до майбутніх новачків у Євросоюзі повинні застосовувати суворіші вимоги: «Досвід показує: що краще нові країни-члени підготовані, то гладкіше Євросоюз працює після розширення. Складні питання, такі, як реформи правосуддя і боротьба з корупцією, ми повинні вирішувати на ранніх стадіях переговорів».
Депутати висловлювали різні думки щодо подальшого прийняття нових членів. Парламентар від Австрії Ганнес Свобода запропонував створити спільноту країн Чорного моря, які, можливо, стануть членами Євросоюзу. Депутат від Польщі Ян-Тадеуш Масєль заявив, що в майбутньому до ЄС мали би вступити Сербія, Україна і Білорусь.
Членство Києва в європейському клубі, хоч і в далекому майбутньому, підтримує і європарламентар від Британії Чарльз Таннок: «Я закликаю членів Євросоюзу повідомити Молдову і Україну про те, що вони, на мій погляд, мають право — так само, як і західнобалканські країни — стати в далекій перспективі потенційними кандидатами на членство в ЄС».
Лунали і критичні думки — мовляв, кожне розширення занадто дорого коштує платникам податків. Однак більшість депутатів нагадували, що всі попередні розширення приносили користь і новим країнам ЄС, і Євросоюзові загалом.