Зображення «вежі Корнякта» Успенської
церкви у Львові на печатці братства.«З цією метою ми, Йоаким, з ласки Божої патріарх великої Антіохії, посланий синодом патріархів, даруємо право цьому братству церковному напоумляти всякого, противного законові Христовому, та усувати із Церкви всілякі неподобства. Наказуємо, щоб усі повсюдно братства підлягали братству Львівському».
Перша друкарня в Україні
Братство заснувало першу в Україні друкарню, в якій друкар Іван Федоров Московитин видрукував перші книги – «Апостол» та «Буквар». Коли ж після смерті друкаря кредитори збиралися вивезти його шрифти до Москви, братство викупило їх, заставивши свій друкарський верстат за 1500 золотих. Братчики також утримували школу, для якої князь Костянтин Острозький домігся королівського привілею на право викладання «семи вільних мистецтв».
Урочисте посвячення із присягою та визначені норми поведінки
Загальна кількість братчиків у різні роки становила близько 30-ти, і серед них були львівські міщани, грецькі купці, українські шляхтичі, а 1590 року до Братства разом записалися троє жінок. При вступі до Братства кандидати проходили урочисте посвячення, складали вельми серйозну присягу і вносили 6 грошей. Ритуали Братства включали пожертви до братської скриньки, спільні вечері, взаємну допомогу і навіть штрафи за порушення норм поведінки:
«А якщо би брат брата словом у братстві зганьбив, має бути покараний сидінням на дзвіниці, а за провину камен воску має дати, і брата перепросити не відходячи, і все братство перепросити. Слова непотрібні корчемні хто би мовив у братстві – вини фунт воску. А який би брат був покараний сидінням або виною, має одразу після покарання перепросити того, перед ким завинив, да не зайде сонце у гніві вашому».