У Польщі знімають фільм про розстріл 15 тисяч польських офіцерів загонами НКВД у 1940 році.

Анджей Вайда не раз звертався до історичних тем. Він зняв кінофільми про Варшавське повстання, боротьбу Армії Крайової і польського підпілля проти радянської системи в Польщі.

До 1990 року забороняли навіть згадувати про події в Катині

Найновіший фільм польського майстра кіно "Post mortem. Оповідання про Катинь" має стосунок до біографії режисера. Анджей Вайда – син польського офіцера, якого так само, як і 15 тисяч інших у Західній Україні та Білорусі, взяла в полон Червона армія, що захопила цю територію в 1939 році на основі договору Ріббентропа-Молотова. Полонених польських офіцерів кинули в табори в Катині біля Смоленська, Мєдноє біля Твері та в Харкові. Усіх їх НКВД розстріляло в 1940 році.

Про художній задум Анджея Вайди в інтерв’ю Радіо Свобода головний продюсер фільму Міхал Квєцінський сказав: «Злочин в Катині — це одне. Наслідки цього злочину і брехня, яку поширювали десятиліттями, — це друге. Пана Анджея Вайду цікавить другий аспект».

Для поляків важливим є визнання Росією, що розстріл офіцерів та польської інтелігенції – це злочин проти людства. Радянська пропаганда намагалася цей злочин приписати гітлерівцям, а в Польщі до 1990 року забороняли навіть згадувати про події в Катині.

Епізод фільму зніматимуть у старій українській церкві

Від четверга до суботи Анджей Вайда, знімальна група та сотні статистів перебувають у селі Старий Диків, що поблизу державного українсько-польського кордону. Епізоди фільму знімають у старій церкві, до якої, за сценарієм, енкаведисти запроторили польських офіцерів.

Анджей Вайда випадково знайшов цей зруйнований будинок. Церква від 1947 року, коли українців масово переселили на північ Польщі, була порожня. Голова місцевої ради Старого Дикова Анєля Гуляк надіється, що фільм принесе користь їхньому селу. Вона сказала для Радіо Свобода: «Ми бачимо шанс для себе в рекламі села. Поки що стан церкви незадовільний. Знімальна група провела лише перші реставраційні роботи для потреб фільму. Ми хотіли б продовжувати ремонт церкви».

Пані Гуляк надіється, що після випуску в світ фільму, легше буде роздобути субсидії від Євросоюзу на завершення ремонту церкви. А глядачі, побачивши на кіноекранах село Старий Диків, приїжджатимуть туди як туристи.