Р.С.: Отче Михайле, скажіть, будь-ласка, в чому полягають найскладніші моменти Вашої роботи – служби?
О.М.: Найскладніші моменти - це залишатися добрим священиком і доброю людиною. Щоб завжди показувати добрий приклад. Бо якщо священик погано поступить поза службою, то кожен може тоді сказати, що те, що дозволяє робити собі священик, може кожен собі дозволити. Тому треба бути священиком і в церкві, і поза церквою.
Р.С.: Мені сказали, що багато мешканців Кульчиць виїхали на заробітки за кордон. Скажіть, будь-ласка, чи приходили до Вас перед такими від’їздами радитися, чи варто зважуватися на це?
О.М.: Радитися не приходили, але перед від’їздом завжди замовляли літургію за здоров’я, за щасливий від’їзд і за добре повернення. Бували такі моменти, коли приходили і говорили, що він чи вона знайшли іншого і треба розводитися. Мав такі моменти з людьми, яким я сам давав шлюб.
Р.С.: Що Ви радите в такій ситуації?
О.М.: Я нагадую, що вони давали клятву на Євангелії не залишати один одного, не залишати до кінця життя. Але якщо так стається, що вас перш за все цікавлять матеріальні обставини. Якщо так – ви робите великий гріх і непоправиму помилку. І дитина залишається сиротою.
Р.С.: Коли траплялися такі ситуації чи вдавалося Вам своєю порадою зберегти родину? Чи слухають, а вчиняють по-своєму?
О.М.: Послухали. А розвід все одно взяли.
Р.С.: Панотче, чи відчуваєте Ви, що це Ваше покликання і Ви на своєму місці в житті? Чи бувають якісь сумніви, чи спокуса до якогось іншого заняття?
О.М.: Я переконаний, що це моє покликання, з кожним роком намагаюся вдосконалити себе у виконанні своїх священичих обов’язків. А щодо якоїсь спокуси... Яка тут може бути спокуса – вдатися, наприклад, до якогось бізнесу? Мені здається, що я б там себе не реалізував. Я посвятив себе Богу, дав обіцянку і буду її виконувати до кінця свого життя, як би не склалися обставини.
Р.С.: Панотче, Ви живете в селі і вочевидь, окрім служби Божої, у Вас є якісь обов’язки по господарству. У вас є земля?
О.М.: Так, у мене 50 сотих землі. Свою землю я обробляю сам. Маю трактор, косарку, плуги, культиватори, і все роблю сам ще й людям допомагаю.
Р.С.: А що Ви вирощуєте?
О.М.: Як у кожному селі – все, що потрібно для власних нужд: буряк, картоплю, пшеницю, кукурудзу. Все це, звичайно, теж потребує багато праці.
О.М.: Найскладніші моменти - це залишатися добрим священиком і доброю людиною. Щоб завжди показувати добрий приклад. Бо якщо священик погано поступить поза службою, то кожен може тоді сказати, що те, що дозволяє робити собі священик, може кожен собі дозволити. Тому треба бути священиком і в церкві, і поза церквою.
Р.С.: Мені сказали, що багато мешканців Кульчиць виїхали на заробітки за кордон. Скажіть, будь-ласка, чи приходили до Вас перед такими від’їздами радитися, чи варто зважуватися на це?
О.М.: Радитися не приходили, але перед від’їздом завжди замовляли літургію за здоров’я, за щасливий від’їзд і за добре повернення. Бували такі моменти, коли приходили і говорили, що він чи вона знайшли іншого і треба розводитися. Мав такі моменти з людьми, яким я сам давав шлюб.
Р.С.: Що Ви радите в такій ситуації?
О.М.: Я нагадую, що вони давали клятву на Євангелії не залишати один одного, не залишати до кінця життя. Але якщо так стається, що вас перш за все цікавлять матеріальні обставини. Якщо так – ви робите великий гріх і непоправиму помилку. І дитина залишається сиротою.
Р.С.: Коли траплялися такі ситуації чи вдавалося Вам своєю порадою зберегти родину? Чи слухають, а вчиняють по-своєму?
О.М.: Послухали. А розвід все одно взяли.
Р.С.: Панотче, чи відчуваєте Ви, що це Ваше покликання і Ви на своєму місці в житті? Чи бувають якісь сумніви, чи спокуса до якогось іншого заняття?
О.М.: Я переконаний, що це моє покликання, з кожним роком намагаюся вдосконалити себе у виконанні своїх священичих обов’язків. А щодо якоїсь спокуси... Яка тут може бути спокуса – вдатися, наприклад, до якогось бізнесу? Мені здається, що я б там себе не реалізував. Я посвятив себе Богу, дав обіцянку і буду її виконувати до кінця свого життя, як би не склалися обставини.
Р.С.: Панотче, Ви живете в селі і вочевидь, окрім служби Божої, у Вас є якісь обов’язки по господарству. У вас є земля?
О.М.: Так, у мене 50 сотих землі. Свою землю я обробляю сам. Маю трактор, косарку, плуги, культиватори, і все роблю сам ще й людям допомагаю.
Р.С.: А що Ви вирощуєте?
О.М.: Як у кожному селі – все, що потрібно для власних нужд: буряк, картоплю, пшеницю, кукурудзу. Все це, звичайно, теж потребує багато праці.