Діалог розпочнеться 21 лютого – на тиждень пізніше, ніж планували, повідомив представник ООН Альберт Рохан.
За його словами, дату проведення переговорів перенесли на прохання сербського президента Бориса Тадіча, який попросив дозволити сформувати в країні новий парламент.
На порядку денному зустрічі – пропозиції ООН щодо остаточного статусу Косова, що передбачають надання краю більшої автономії.
У документі, однак, не йдеться про повну незалежність.
Посланець ООН Мартті Ахтісаарі, який минулого тижня представив пропозиції, заявив, що “важко уявити” уряд Сербії, який би досяг консенсусу щодо обговорюваного документу із представниками албанської більшості Косова.
Пропозиції ООН вже схвалили Хорватія та Румунія.
Водночас, міністр оборони Росії Сєрґєй Іванов назвав небезпечним офіційне відокремлення Косова від Сербії: “Якщо ми уявимо собі ситуацію, коли Косово отримує незалежність, то народи багатьох інших невизнаних територій – як загалом у Європі, так і на пострадянському просторі, – скажуть: “А чим ми гірші?”. Це може викликати ланцюгову реакцію або, інакше кажучи, ми можемо відкрити скриньку Пандори”.
Етнічні албанці, які становлять більшість населення Косова, не погоджуються на пропозицію сербської влади щодо ширшої автономії і наполягають на повній незалежності краю.
За його словами, дату проведення переговорів перенесли на прохання сербського президента Бориса Тадіча, який попросив дозволити сформувати в країні новий парламент.
На порядку денному зустрічі – пропозиції ООН щодо остаточного статусу Косова, що передбачають надання краю більшої автономії.
У документі, однак, не йдеться про повну незалежність.
Посланець ООН Мартті Ахтісаарі, який минулого тижня представив пропозиції, заявив, що “важко уявити” уряд Сербії, який би досяг консенсусу щодо обговорюваного документу із представниками албанської більшості Косова.
Пропозиції ООН вже схвалили Хорватія та Румунія.
Водночас, міністр оборони Росії Сєрґєй Іванов назвав небезпечним офіційне відокремлення Косова від Сербії: “Якщо ми уявимо собі ситуацію, коли Косово отримує незалежність, то народи багатьох інших невизнаних територій – як загалом у Європі, так і на пострадянському просторі, – скажуть: “А чим ми гірші?”. Це може викликати ланцюгову реакцію або, інакше кажучи, ми можемо відкрити скриньку Пандори”.
Етнічні албанці, які становлять більшість населення Косова, не погоджуються на пропозицію сербської влади щодо ширшої автономії і наполягають на повній незалежності краю.
