Західні спостерігачі сходяться на тому, що ці вибори не були ні вільними, ні справедливими. До участі в них не допустили жодного представника опозиції. Однак уже сам факт, що влада Туркменистану хотіла бодай якоїсь леґітимізації перед своїм народом і світом, а тому погодилася на вибори, є кроком уперед.
Практично одразу після закриття виборчих дільниць Центрвиборчком країни повідомив, що у виборах взяли участь 98,65 % виборців.
У репортажі туркменського державного телебачення жінка, яка працювала на одній з виборчих дільниць, не без знайомого пострадянським людям пафосу заявила: «Люди з великою радістю голосують за всіх кандидатів, які працюватимуть в інтересах народу... Ми сприймаємо цю подію як велике свято... Я сподіваюся, що ми оберемо президентом людину, яка продовжуватиме справу великого Сапармурата Туркменбаши...».
Зате з іншого відеоролика було видно, що прозора урна напівпорожня, а на дільниці здебільшого солдати і міліціонери.
Цифри і факти не сходяться
Крім того, кореспонденти Радіо Свобода звернули увагу на те, що активність виборців на деяких виборчих дільницях Ашгабата, столиці країни, контрастувала з офіційними даними.
Тим не менше, посол Киргизстану в Туркменистані Зарилбек Акматбеков висловив задоволення ходом виборів. За словами посла, вони пройшли без порушень, усі кандидати мали рівні можливості , в тому числі на телебаченні.
Опозиція: вибори були неліґітимними
Опозиція ж вважає вибори неліґітимними. Про це, зокрема, заявив Авди Кулієв, колишній міністр закордонних справ Туркмекнистану, а зараз лідер опозиції в екзилі. Він перебуває в Норвегії: «Якщо і можна щось сказати, так це те, що вибори неліґітимні. Це не є ті вибори, які здійснює народ».
А ось що заявив Майкл Голл, директор програми Міжнародної кризової групи з Центральної Азії: «Той факт, що всі без винятку кандидати є членами однієї партії, Демократичної партії Туркменистану, партії Ніязова, а виконувач обов’язків президента Бердимухаммедов має повну підтримку органів безпеки, внутрішніх справ, а також органів, пов’язаних з виборами.., не дає мені підстави вважати, що ці вибори були чесними і справделивими».
З іншого боку, за словами Голла, цікаво вже те, що взагалі проводяться вибори. «Нова влада хоче продемонструвати певну леґітимність і перед країною, і перед світом. І це добра ознака».
І все ж, це крок уперед
Португальський представник групи спостерігачів від ОБСЄ Х. Соареш зауважив: «Ці вибори важко назвати виборами і вони зовсім не були вільними і справедливими». Однак пан Соареш додає: «Те, що влада хоча б щось робить, що нагадує вільні вибори, є кроком уперед».
Оглядачі не сумніваються, що перемогу здобуде нинішній виконувач обов’язків президента Ґурбанґули Бердимухаммедов. Питання тільки в тому, скільки він набере голосів. Або, як пожартував один із спостергачів, який відсоток голосів йому напишуть люди з найближчого оточення.
***
Для багатьох туркменів нинішнє голосування на виборах президента є першим у житті. Щоб забезпечити високу явку виборців, державне телебачення країни випустило серію рекламних роликів, в котрих містяться такі, зокрема, обіцянки: «Кожний, хто прийде проголосувати вперше, молода людина чи старша, отримає спеціальний подарунок».
Значні запаси вуглеводної сировини в Туркменистані і його географічне положення – головна причина того, що результати виборів і можливі зміни зовнішньої і внутрішньої політики виявились у центрі уваги світової спільноти.
Останні президентські вибори відбулися тут 21 липня 1992 року, тобто 15 років тому. Сапармурат Ніязов був єдиним претендентом, який не мав суперників. Він набрав тоді 99,5% голосів виборців. 1994 року за результатами всенародного референдуму повноваження Ніязова продовжили до 2002 року, але вже 1999 року Народна рада республіки призначила Турмкенбаши «довічним президентом».
Міжнародні правозахисні організації закликають владу Туркменистану негайно припинити практику арештів політичних опонентів і тортури в’язнів. Одним із першочергових завдань наступника Сапармурата Ніязова мають стати виправлення ситуації з дотриманням громадянських свобод в галузі прав людини.
«Туркменистан переживає важкий історичний момент. У країни з’явився шанс для змін до кращого, до поваги прав людини і проведення реформ. І ми сподіваємося, що обраний президент покінчить з репресивним минулим», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода представник «Міжнародної амністії» Анна Сандер-Плассман.
Однак, на думку, міжнародних оглядачів, нинішні вибори в країні навряд чи можна назвати справедливими. Представник міжпарламентської делегації Євросоюзу за спостереженням виборів у Туркменистані Ян Маат вважає: «Ці вибори, в яких беруть участь лише представники колишнього уряду країни, не можна назвати такими, що відповідають демократичним нормам. І це не найкращий початок для будівництва відкритого суспільства».