Головний редактор інформаційно-аналітичного мовлення СТБ Юрій Горбань сказав, що ця книжка – як трофей, оскільки видана накладом 1500 примірників. Ідея мовлення з використанням елементів забороненого Москвою в 1933 році правопису і подібної книжки виникла понад 10 років тому: “Коли ми на СТБ почали впроваджувати такі, як на той час вважалися, екстремістські вислови на кшталт “етер”, “спеціяльно”, “Еспанія”, тоді нас дуже критикували і глядачі, і наше керівництво телеканалу, говорили: “Що ви там хуліганите в ефірі?” – В етері, перепрошую. Але потім нашу мову, бачу, перебрали інші телеканали”.
На початках такого досить відважного експерименту його ініціатори, каже Юрій Горбань, вирішили знайти собі адвокатів-побратимів. Ними стали вчені Інституту української мови, які на підставі понад піврічного слухання телеканалу СТБ провели наукову експертизу його мовної практики.
Директор Інституту журналістики Національного університету імени Шевченка Володимир Різун зазначив, що в опозиції до нормативної мови перебуває все українське телевізійне і радіомовлення: “На жаль, в українському етері не звучить вишукана українська мова в тому варіанті вимови, як би це мало бути. Ще в радянські часи дуже стежили за тим, як диктори вимовляли слова. Було дуже багато наказів Держтелерадіо або про звільнення з роботи, або про винесення догани чи невиплату зарплати”.
Володимир Різун каже, що такої пильної уваги до мови сьогодні, на жаль, немає. І саме телеканал СТБ може бути зразком для численних журналістів у столиці України та поза її межами у веденні мовної політики.
Книжка “PROМОВА, або Де ми помиляємося...” складається з двох основних частин: “Що не так” і “Настанови щодо складних і суперечливих випадків написання та вживання слів”. У першій подано перелік помилок, типових для мовлення на українському телебаченні, їхній аналіз відповідно до норм сучасної української літературної мови. У другому розділі уточнені деякі правила чинного українського правопису та висловлена однозначна позиція у складних питаннях.
До книжки увійшли кілька додаткових розділів: короткі лексикони абревіатур, синонімів, а також довідник назв жителів населених пунктів України, вперше укладений, як сказала керівник наукової групи, мовознавець Орися Демська-Кульчицька, відповідно до словотвірних традицій української мови.
Матеріали до теми:
День рідної мови. Найкраща книжка — 2006: скоро оголошення переможців. Тільки українською! Харків — лідер книговидавництва. Українізація кіно.