Ми вже розповідали про Рахата Алієва, зятя президента Казахстану і чоловіка старшої дочки Назарбаєва, Даріґи. 44-річний Алієв, лікар за освітою, обіймав пости в міністерстві внутрішніх справ та комітеті національної безпеки Казахстану, був першим заступником глави казахського МЗС і нині вдруге посол у Відні, при ОБСЄ. Відправив Алієва до Австрії, не за його, звичайно, бажанням, тесть – президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв. І сталося це після низки скандалів довкола зятя.
Один із них пов’язаний з незаконним затриманням Алієвим і побиттям ним двох колишніх керівників казахського банку «Нур-Банк» -Абілмажіна Ґілімова та Жолдаса Темралієва. Причиною цих дій стало нібито те, що обидва керівники «Нур-Банку», де Алієв є одним зі власників, продали без його відома одне із адміністративних приміщень банку в Алмати. Ось що свідчить дружина Темралієва — Арманґуль Капашева — про свого чоловіка: «Він сказав, що всю ніч був прикутий у наручниках до тренажера і не спав. Алієв же всю ніч бив його».
Те ж саме стверджувала щодо свого чоловіка, Ґілімова, його дружина — Назіра Базарбаєва. Обидві жінки звинуватили Рахата Алієва у викраденні їхніх чоловіків та тортурах.
Політика чи змова проти тестя?
Зять Назарбаєва висунув кілька зустрічних позовів, у тому числі й до казахських засобів масової інформації, котрі інформували про перебіг скандалу.
Одна із обвинувачуваних Алієвим, редактор газети «Свобода слова» Ґульжан Ерґалієва, каже: «Право будь-якого засобу масової інформації подавати події, які відбуваються. І, зокрема, ось лист Арманґуль Капашевої до президента країни. І це не є порушенням закону».
Хоча чимало спостерігачів відзначають, що головною причиною втручання Назарбаєва у скандал довкола зятя, Рахата Алієва, стала політична, коли представники молодших політичних сил – Демократичного вибору Казахстану – почали обвинувачувати Алієва у змові проти тестя.
Політична сварка призвела до того, що лідери Демократичного вибору — колишній губернатор Павлодарської області Галимжан Жакіянов та колишній міністр енергетики Мухтар Абліязов — потрапили до в’язниці за обвинуваченнями нібито у корупції.
А зять президента знову відбув у далеку Австрію, подалі від політичних та кримінальних пристрастей довкола його скандального імені. Офіційний мотив його нового призначення – підвищення іміджу Казахстану в ОБСЄ, де країна претендує на головування в 2009 році.
Один із них пов’язаний з незаконним затриманням Алієвим і побиттям ним двох колишніх керівників казахського банку «Нур-Банк» -Абілмажіна Ґілімова та Жолдаса Темралієва. Причиною цих дій стало нібито те, що обидва керівники «Нур-Банку», де Алієв є одним зі власників, продали без його відома одне із адміністративних приміщень банку в Алмати. Ось що свідчить дружина Темралієва — Арманґуль Капашева — про свого чоловіка: «Він сказав, що всю ніч був прикутий у наручниках до тренажера і не спав. Алієв же всю ніч бив його».
Те ж саме стверджувала щодо свого чоловіка, Ґілімова, його дружина — Назіра Базарбаєва. Обидві жінки звинуватили Рахата Алієва у викраденні їхніх чоловіків та тортурах.
Політика чи змова проти тестя?
Зять Назарбаєва висунув кілька зустрічних позовів, у тому числі й до казахських засобів масової інформації, котрі інформували про перебіг скандалу.
Одна із обвинувачуваних Алієвим, редактор газети «Свобода слова» Ґульжан Ерґалієва, каже: «Право будь-якого засобу масової інформації подавати події, які відбуваються. І, зокрема, ось лист Арманґуль Капашевої до президента країни. І це не є порушенням закону».
Хоча чимало спостерігачів відзначають, що головною причиною втручання Назарбаєва у скандал довкола зятя, Рахата Алієва, стала політична, коли представники молодших політичних сил – Демократичного вибору Казахстану – почали обвинувачувати Алієва у змові проти тестя.
Політична сварка призвела до того, що лідери Демократичного вибору — колишній губернатор Павлодарської області Галимжан Жакіянов та колишній міністр енергетики Мухтар Абліязов — потрапили до в’язниці за обвинуваченнями нібито у корупції.
А зять президента знову відбув у далеку Австрію, подалі від політичних та кримінальних пристрастей довкола його скандального імені. Офіційний мотив його нового призначення – підвищення іміджу Казахстану в ОБСЄ, де країна претендує на головування в 2009 році.