Не треба бути фанатичним меломаном або любителем історій про ковбоїв, щоб відразу впізнати мелодію із фільму «Добрий, гидкий, злий». Саме з музикою до стрічок у жанрі вестерн асоціюють ім’я Енніо Морріконе.
Його музика гарантує фільму успіх
За 45-років професійної діяльності італійський композитор написав музику для понад 400 фільмів, 30 із них — це виключно вестерн. Музика Морріконе майже на 100% гарантує фільму успіх, про це говорять і голлівудські зірки, і звичайні кіномани.
Найвідоміші роботи з’явилися у співпраці з режисером Серджіо Леоне – це картини «Якось на дикому Заході», «За жменю доларів», «Якось в Америці».
І як тут не згадати знаменитий бойовик «Професіонал»! Завдяки акторській майстерності Жан-Поль Бельмондо та незабутній мелодії Енніо Морріконе ця стрічка стала культовим фільмом сучасності. Окрім успішної співпраці з європейськими режисерами, у США Морріконе створив музику для фільмів таких режисерів, як Роман Поланск, Брайан де Пальма, Олівер Стоун.
До «Оскара» було чимало нагород
«Нарешті! Справедливість взяла гору!», – вигукують шанувальники Морріконе. Найвідоміший у світі композитор кіно має цілу низку міжнародних нагород, але премію «Оскар» отримав уперше. Кіноакадемія відзначила не тільки велику кількість стрічок, до яких композитор написав музику, але й величезний успіх фільмів, котрі дуже популярні серед публіки і вважаються шедеврами.
Тримаючи золоту статуетку, Морріконе не приховував своїх емоцій: «Дякую Академії за надану честь, що удостоїли мене такої почесної премії. Але також хочу подякувати усім, хто дуже вболівав за те, щоб я отримав цю премію». А ще нагороду композитор присвятив дружині Марії за те, що постійно була з ним усі роки.
А який же стиль італійського маестро?
Для Морріконе музикою може бути все: скрип крісла-качалки, рипіння незмащених дверей чи падіння каплі води. Композитор використовує найрізноманітніші інструменти, для нього людський голос – окремий інструмент.
Тому і музика його також різноманітна, і критики не можуть однозначно описати стиль італійського маестро. Чи то аранжування відомої мелодії, чи це камерні інструментальні п’єси – всюди чується всього потроху: і класики, і джазу, і фольклору, а деколи і рок-н-ролу.
Його музика гарантує фільму успіх
За 45-років професійної діяльності італійський композитор написав музику для понад 400 фільмів, 30 із них — це виключно вестерн. Музика Морріконе майже на 100% гарантує фільму успіх, про це говорять і голлівудські зірки, і звичайні кіномани.
Найвідоміші роботи з’явилися у співпраці з режисером Серджіо Леоне – це картини «Якось на дикому Заході», «За жменю доларів», «Якось в Америці».
І як тут не згадати знаменитий бойовик «Професіонал»! Завдяки акторській майстерності Жан-Поль Бельмондо та незабутній мелодії Енніо Морріконе ця стрічка стала культовим фільмом сучасності. Окрім успішної співпраці з європейськими режисерами, у США Морріконе створив музику для фільмів таких режисерів, як Роман Поланск, Брайан де Пальма, Олівер Стоун.
До «Оскара» було чимало нагород
«Нарешті! Справедливість взяла гору!», – вигукують шанувальники Морріконе. Найвідоміший у світі композитор кіно має цілу низку міжнародних нагород, але премію «Оскар» отримав уперше. Кіноакадемія відзначила не тільки велику кількість стрічок, до яких композитор написав музику, але й величезний успіх фільмів, котрі дуже популярні серед публіки і вважаються шедеврами.
Тримаючи золоту статуетку, Морріконе не приховував своїх емоцій: «Дякую Академії за надану честь, що удостоїли мене такої почесної премії. Але також хочу подякувати усім, хто дуже вболівав за те, щоб я отримав цю премію». А ще нагороду композитор присвятив дружині Марії за те, що постійно була з ним усі роки.
А який же стиль італійського маестро?
Для Морріконе музикою може бути все: скрип крісла-качалки, рипіння незмащених дверей чи падіння каплі води. Композитор використовує найрізноманітніші інструменти, для нього людський голос – окремий інструмент.
Тому і музика його також різноманітна, і критики не можуть однозначно описати стиль італійського маестро. Чи то аранжування відомої мелодії, чи це камерні інструментальні п’єси – всюди чується всього потроху: і класики, і джазу, і фольклору, а деколи і рок-н-ролу.