Активізація навколо меморандуму порозуміння в Криму.

Спочатку була критика

Минулого четверга у Сімферополі Президент Віктор Ющенко довго переконував кримську еліту розпочати діалог влади із кримськотатарською громадою і виробити спільний “Меморандум порозуміння” – “початковий документ, який повинен призвести до порозуміння з ключових питань стабільності у Криму” , – сказав Президент.

Та у відповідь почув лише грубі й зневажливі вигуки з вуст представників Компартії і Російського блоку. Ще напередодні приїзду глави держави розкритикував його пропозицію і Сергій Цеков, лідер найбільшої та найвпливовішої проросійської організації – Російської громади Криму.

Як тільки стало відомо, що голова Ради міністрів автономії Віктор Плакида розпорядився таки створити робочу групу з розробки цього Меморандуму і включив туди лідерів Меджлісу, критика затихла, а критики змінили свою позицію. Спікер кримського парламенту Анатолій Гриценко сьогодні розповів, що Російська громада Криму тепер готова підтримати згаданий Меморандум, і її лідер Сергій Цеков уже сказав про це Президенту, правда, з деякими застереженнями.

Не лише для кримських татар

“Проте з урахуванням, що цей документ підпишуть не тільки кримські татари, але й інші громади, що мешкають на півострові, – для взаємної відповідальності і врегулювання проблем в Україні і, зокрема, в Криму. І Президент погодився з таким підходом” , – заявив кримський спікер і додав, що готує розширення згаданої робочої групи за рахунок представників інших етнічних груп Криму.

Проти цього різко виступив лідер Меджлісу Мустафа Джемілєв. У розмові з кореспондентом Радіо Свобода він сказав, що в Криму немає міжетнічного конфлікту, але існують проблеми кримськотатарського народу. І саме запропонований Президентом “Меморандум порозуміння” мав би привести до розв’язання цих проблем, а значить, і до стабільності на півострові.

Змагання за право підписатися

Кримський політичний аналітик Микола Семена каже, що головна проблема – хто підписуватиме Меморандум: “Пропозиція Президента має надзвичайно важливе значення, але які саме національні громади мають підписати цей Меморандум? Зрозуміло, що у першу чергу це стосується раніше депортованих кримських татар. Але для інших етнічних громад було б нерозумно не скористатися такою нагодою” . Тож Микола Семена прогнозує запеклу і гостру боротьбу лише за право взяти участь у розробці і підписанні “Меморандуму порозуміння”.