Вишивальниця любить пейзажі -
картина “Старий млин”.Марія Токань: „Якщо наші жінки тут працюють: одна живе від вихідного до вихідного, друга від зарплати до зарплати, то я живу тут від картини до картини. Я картину одну зробила, а інша у мене вже в голові: підбираю нитки, кольори, у мене все готове. Я намагаюся швидше цю закінчити, щоб почати другу. Я до вишивки фанатка дуже велика”.
Живі картини
Ця пристрасть була з нею завжди, бо сьогодні вже не пам''ятає, коли вперше взяла до рук голку. За 6 років роботи в Італії – майже 7 десятків картин, а точніше ... понад 3 мільйони хрестиків!
Однак основна філософія вишивки Марії Токань не кількість, а ретельний підбір тонів, внаслідок чого сюжет грає барвами і виглядає, як жива картина. Майстриня вишиває усе: українські мотиви, релігійна тематика і численні улюблені пейзажі.
Свої роботи не продає
... а багатьом подобаються і її “Русалки”.Нагадує італійцям про їхню ж історію
Перед тим, як вирушити на Апенніни, Марія Токань читала багато про історію та культуру цього краю і добре запам’ятала, що й італійцям свого часу доводилося терпіти та переживати.
Марія Токань: «Я завжди їм (італійцям) доводжу, що ми не приїхали з якоїсь відсталої країни, як вони думають про нас, а ми прибули з цивілізованої країни. Часом я від цього отримую задоволення, що я переконую їх. Просто зараз наша країна переживає те, що ви переживали у 1930-50-их роках. Я кажу, що ви забули свою історію, адже ваші люди теж виїжджали до Аргентини, Америки, Австралії. Те, що ви робили раніше, нині робимо ми, і в цьому не наша вина. І сюди приїхали тільки сильні жінки, бо слабка жінка тут не витримає».
На запитання, чи почувається в Італії щасливою, українська іммігрантка важко зітхає. Каже, що задоволена, бо її тут люблять і поважають. А своє щастя на чужині знайшла у цих картинах, за допомогою яких і виконує своєрідну дипломатичну місію.