Петроварадинську фортецю іноді називають «Гібралтаром на Дунаї». Ця дивовижна історична пам’ятка та привабливий туристичний об’єкт являє собою класичний приклад військової архітектури ХVІІІ століття. Петроварадинське укріплення є найкраще збереженим на Дунаї за розміром відразу після верденського у Франції.
Маючи на увазі факт, що ця територія завжди знаходилась на перехресті різних народів, не диво, що назва Петрoварадин походить із трьох мов: «петра» латиною означає скеля, «вар» угорською місто, а «дин» турецькою – віра. Від поєднання цих слів виходить назва укріплення, буквально – «місто на скелі, міцній, як віра».
Перші археологічні знахідки сягають палеоліту
На місці, де сьогодні знаходиться Петроварадинська фортеця, століттями існувало військове укріплення. Згідно з найновішими археологічними знахідками, сліди життя на фортеці походять ще з палеоліту. До виникнення середньовічного укріплення на цьому місці у ХІІІ столітті, там у різний час жили кельти, римляни, гуни, авари. А Слов’яни поселилися у 6-7 століттях.
Після поразки турків австрійським військом у 1691 році починається спорудження фортеці. Ідейним її творцем був маркіз Себастіян Вобан, французький комендант, архітектор та письменник. Цікаво, що він ніколи не бачив свого шедевру. Військово-стратегічне значення Петроварадину зростає після Белградського миру 1739 року, коли австрійці покинули Белград, а річки Дунай та Сава стали кордоном між Австрією та Туреччиною. Спорудження фортеці завершили у 1780 року, до 1918 року вона була австрійським гарнізоном.
Місце праці багатьох художників
Укріплення займає площу 112 гектарів. На ньому знаходиться башта з годинником, якого видно з Дунаю, та низка колишніх казарм і бастіонів, в котрих нині – майстерні відомих художників. А під фортецею знаходяться підземні військові галереї, які своєрідною комунікативною системою коридорів простираються на чотирьох рівнях, завдовжки понад 16 кілометрів.
Сьогодні фортеця є художнім центром. Там розташовані Академія мистецтва та Музична консерваторія, Музей міста Нового Саду, Історичний архів.
Приваблює не лише туристів, а й місцевих мешканців
А гарна природа та чудовий краєвид, погляд на Новий Сад та на Дунай, приваблюють не лише туристів, а й мешканців міста, які хочуть насолоджуватися гарною природою та красою цієї історичної, культурної, архітектурної та цивілізаційної пам’ятки.
Починаючи з 2001 року, на території фортеці щоліта організовують чотириденний музичний рок фестиваль Ексіт (Exit), найбільший у Східній Європі, на якому виступають відомі світові зірки. В час Exit – пам’ятка щодня перебуває в облозі 50-тисячної армії безтурботних молодих людей.
Маючи на увазі факт, що ця територія завжди знаходилась на перехресті різних народів, не диво, що назва Петрoварадин походить із трьох мов: «петра» латиною означає скеля, «вар» угорською місто, а «дин» турецькою – віра. Від поєднання цих слів виходить назва укріплення, буквально – «місто на скелі, міцній, як віра».
Перші археологічні знахідки сягають палеоліту
На місці, де сьогодні знаходиться Петроварадинська фортеця, століттями існувало військове укріплення. Згідно з найновішими археологічними знахідками, сліди життя на фортеці походять ще з палеоліту. До виникнення середньовічного укріплення на цьому місці у ХІІІ столітті, там у різний час жили кельти, римляни, гуни, авари. А Слов’яни поселилися у 6-7 століттях.
Після поразки турків австрійським військом у 1691 році починається спорудження фортеці. Ідейним її творцем був маркіз Себастіян Вобан, французький комендант, архітектор та письменник. Цікаво, що він ніколи не бачив свого шедевру. Військово-стратегічне значення Петроварадину зростає після Белградського миру 1739 року, коли австрійці покинули Белград, а річки Дунай та Сава стали кордоном між Австрією та Туреччиною. Спорудження фортеці завершили у 1780 року, до 1918 року вона була австрійським гарнізоном.
Місце праці багатьох художників
Укріплення займає площу 112 гектарів. На ньому знаходиться башта з годинником, якого видно з Дунаю, та низка колишніх казарм і бастіонів, в котрих нині – майстерні відомих художників. А під фортецею знаходяться підземні військові галереї, які своєрідною комунікативною системою коридорів простираються на чотирьох рівнях, завдовжки понад 16 кілометрів.
Сьогодні фортеця є художнім центром. Там розташовані Академія мистецтва та Музична консерваторія, Музей міста Нового Саду, Історичний архів.
Приваблює не лише туристів, а й місцевих мешканців
А гарна природа та чудовий краєвид, погляд на Новий Сад та на Дунай, приваблюють не лише туристів, а й мешканців міста, які хочуть насолоджуватися гарною природою та красою цієї історичної, культурної, архітектурної та цивілізаційної пам’ятки.
Починаючи з 2001 року, на території фортеці щоліта організовують чотириденний музичний рок фестиваль Ексіт (Exit), найбільший у Східній Європі, на якому виступають відомі світові зірки. В час Exit – пам’ятка щодня перебуває в облозі 50-тисячної армії безтурботних молодих людей.