Менше амбіцій деяким політикам і більше відповідальності Віктору Ющенку. Так, на думку бютівця Миколи Сивульського, потрібно було діяти після парламентських виборів-2006: “Наявність Мороза-спікера і Прем’єра-Тимошенко давала Тимошенко можливість уникнути долі, яка спіткала її у 2005 році, а цього не всім хотілося. Три місяці нам розказували, що водили козу... А насправді йшла робота по упресовуванню відповідними угодами та регламентами прав Прем’єр-міністра під втрачені згідно Конституції права Президента. Президент через ці документи намагався повернути собі повноваження, які йому за Конституцією уже не належали”.
А на думку нашоукраїнця Михайла Поживанова, рік тому право формувати коаліцію слід було б віддати Партії регіонів: “Керівництво держави повинно було після виборів надати доручення Партії регіонів формувати більшість, як силі, яка набрала тоді найбільше голосів. Тоді, можливо, й не відбулося ні зради Мороза, ні чогось іншого”.
Соціалісти ж рішення увійти до антикризової коаліції називають оптимальним. Лідер фракції СПУ Іван Бокий: “Партія регіонів, БЮТ і “Наша Україна” нічим не відрізняються одна від одної. Це типові ліберальні утворення. Народ обрав їх і треба виходити з конкретної ситуації. Коли нам закидають, що хтось когось зрадив, то таке лише в голові, обтяженій нездоровими симптомами, може виникати. А ми вважаємо, що ми зробили вибір у тій ситуації, яка складалася”.
Лідер комуністів Петро Симоненко вважає, що увійшовши до коаліції, КПУ врятувала Україну від політичної кризи: “Об’єднатися в союз з політичними партіями, які є виразниками потужного капіталу, ні, не про такий союз йдеться. Йдеться про тимчасовий союз при прийнятті законодавчої бази для розвитку України”.
Регіонали ж заявляють, що після виборів вони налаштовані були формувати коаліцію з “Нашою Україною”. Тарас Чорновіл: “У нас дійсно основна спрямованість у поглядах була на “Нашу Україну”, тому не розглядали тоді серйозно на партійному рівні саме варіант такої коаліції, чомусь зациклилися, що може бути коаліція лише з “Нашою Україно”, і на це було спрямоване все”.
Вибори-2006 привели до парламенту 186 регіоналів, 129 бютівців, 81 нашоукраїнця, 33 соціалістів, та 21 комуніста.
А на думку нашоукраїнця Михайла Поживанова, рік тому право формувати коаліцію слід було б віддати Партії регіонів: “Керівництво держави повинно було після виборів надати доручення Партії регіонів формувати більшість, як силі, яка набрала тоді найбільше голосів. Тоді, можливо, й не відбулося ні зради Мороза, ні чогось іншого”.
Соціалісти ж рішення увійти до антикризової коаліції називають оптимальним. Лідер фракції СПУ Іван Бокий: “Партія регіонів, БЮТ і “Наша Україна” нічим не відрізняються одна від одної. Це типові ліберальні утворення. Народ обрав їх і треба виходити з конкретної ситуації. Коли нам закидають, що хтось когось зрадив, то таке лише в голові, обтяженій нездоровими симптомами, може виникати. А ми вважаємо, що ми зробили вибір у тій ситуації, яка складалася”.
Лідер комуністів Петро Симоненко вважає, що увійшовши до коаліції, КПУ врятувала Україну від політичної кризи: “Об’єднатися в союз з політичними партіями, які є виразниками потужного капіталу, ні, не про такий союз йдеться. Йдеться про тимчасовий союз при прийнятті законодавчої бази для розвитку України”.
Регіонали ж заявляють, що після виборів вони налаштовані були формувати коаліцію з “Нашою Україною”. Тарас Чорновіл: “У нас дійсно основна спрямованість у поглядах була на “Нашу Україну”, тому не розглядали тоді серйозно на партійному рівні саме варіант такої коаліції, чомусь зациклилися, що може бути коаліція лише з “Нашою Україно”, і на це було спрямоване все”.
Вибори-2006 привели до парламенту 186 регіоналів, 129 бютівців, 81 нашоукраїнця, 33 соціалістів, та 21 комуніста.