Легенда розповідає, що одного разу на полюванні пес короля Карла Четвертого впав у глибокий вир, з якого здіймалася густа сіра пахуча пара. Зовсім переляканого собаку витягнула сторожа, а король поцікавився гарячим джерелом. Він опустив до води свої стомлені ноги і швидко відчув, як вода їм повертає силу.
Карел Четвертий наказав біля джерел зводити поселення. Джерел виявилось у мальовничій долині кілька десятків. Так у 1350 році народились Карлові Вари – курортне містечко, яке вже сьоме століття у своєму імені прославляє засновника – чеського короля Карела Четвертого.
А ще – відома «Бехеровка», порцелянові вироби...
Наприкінці 18 століття славу Карлових Варів примножив місцевий фармацевт Давід Бехер, який на основі трав склав рецепт лікувального лікеру – нині відомої «Бехеровки», таємниця якої й зараз суворо оберігається.
І врешті, позолоченого блиску додає курорту прославлена карло-варська порцелянова фабрика. Словом, можна лікуватись і водночас – блукати між красивими ренесансними будиночками, попивати лікувальний лікер чи то воду і роздивлятись порцелянові вітрини. Хто ж любується усією цією красою?
Найбільше росіян і німців
Мільйони іноземців щороку – справжній Вавілон, говорить Рената Ройовска з мерії Карлових Варів: «Карлові Вари відвідують щороку клієнти з 82-х країн світу. До найчисельнішої групи людей, які у нас лікуються, належать громадяни Росії, минулого року їх було 32 тисячі осіб, на другому місці – німці, всього у нас лікувалось 20 тисяч осіб, а з України серед клієнтів на лікуванні – три з половиною тисячі гостей».
А всього, як нам сказали в мерії, в Карлових Варах за рік лікується понад 110 тисяч іноземців. А є ще сотні тисяч гостей курорту, які приїжджають на кілька днів просто так – подивитись місто, випити кави на знаменитій променаді з фонтанами чи відвідати Карло-варський міжнародний кінофестиваль.
Хтось відпочиває, а хтось будує, щоб вижити
Серед цієї публіки українських громадян майже немає, вважає пані Марія, одна з українських заробітчанок, яких повно по всьому світу: «Я вам так скажу: тут працюють наші так звані заробітчани, так їх тут може бути близько 5 тисяч, але я точно не знаю. Хто ж знає, який підприємець тут скільки людей має? Та коли я переходжу по місті, то я деяких дівчат і хлопців бачу, і старших людей, і чую, що вони балакають по-українськи. Є їх менше, само собою, бо ходять тут багаті росіяни. Так то вже розкішний одяг, а ці наші бідні – так, сюди-туди».
Виглядає, що в Карлових Варах кількість працюючих українських громадян нині майже вдвічі перевищує число тих, що на відпочинку й їхні дороги не перетинаються.
Карел Четвертий наказав біля джерел зводити поселення. Джерел виявилось у мальовничій долині кілька десятків. Так у 1350 році народились Карлові Вари – курортне містечко, яке вже сьоме століття у своєму імені прославляє засновника – чеського короля Карела Четвертого.
А ще – відома «Бехеровка», порцелянові вироби...
Наприкінці 18 століття славу Карлових Варів примножив місцевий фармацевт Давід Бехер, який на основі трав склав рецепт лікувального лікеру – нині відомої «Бехеровки», таємниця якої й зараз суворо оберігається.
І врешті, позолоченого блиску додає курорту прославлена карло-варська порцелянова фабрика. Словом, можна лікуватись і водночас – блукати між красивими ренесансними будиночками, попивати лікувальний лікер чи то воду і роздивлятись порцелянові вітрини. Хто ж любується усією цією красою?
Найбільше росіян і німців
Мільйони іноземців щороку – справжній Вавілон, говорить Рената Ройовска з мерії Карлових Варів: «Карлові Вари відвідують щороку клієнти з 82-х країн світу. До найчисельнішої групи людей, які у нас лікуються, належать громадяни Росії, минулого року їх було 32 тисячі осіб, на другому місці – німці, всього у нас лікувалось 20 тисяч осіб, а з України серед клієнтів на лікуванні – три з половиною тисячі гостей».
А всього, як нам сказали в мерії, в Карлових Варах за рік лікується понад 110 тисяч іноземців. А є ще сотні тисяч гостей курорту, які приїжджають на кілька днів просто так – подивитись місто, випити кави на знаменитій променаді з фонтанами чи відвідати Карло-варський міжнародний кінофестиваль.
Хтось відпочиває, а хтось будує, щоб вижити
Серед цієї публіки українських громадян майже немає, вважає пані Марія, одна з українських заробітчанок, яких повно по всьому світу: «Я вам так скажу: тут працюють наші так звані заробітчани, так їх тут може бути близько 5 тисяч, але я точно не знаю. Хто ж знає, який підприємець тут скільки людей має? Та коли я переходжу по місті, то я деяких дівчат і хлопців бачу, і старших людей, і чую, що вони балакають по-українськи. Є їх менше, само собою, бо ходять тут багаті росіяни. Так то вже розкішний одяг, а ці наші бідні – так, сюди-туди».
Виглядає, що в Карлових Варах кількість працюючих українських громадян нині майже вдвічі перевищує число тих, що на відпочинку й їхні дороги не перетинаються.