372 роки від початку будівництва фортеці Кодак

У лютому 1635 року польський Сейм ухвалив рішення збудувати біля впадіння Самари у Дніпро, над першим, Кодацьким порогом фортецю Кодак, яка мала перешкодити походам запорожців на море. «Вибравши через інженерів місце над берегом Дніпровим, поставити замок і достатньо опорядити його сильною залогою війська пішого і кінного та амуніцією воєнною».

Будівництво цитаделі, яким керував французький інженер Гійом Левассер де Боплан, почалося у квітні і завершилося у липні. А вже на початку серпня запорожці на чайках, очолювані гетьманом Іваном Сулимою, захопили Кодак, зруйнували укріплення та винищили залогу з двохсот німецьких драгунів на чолі з французьким капітаном Маріоном. Польський уряд зміг відбудувати фортецю тільки через 4 роки, при цьому її гарнізон був збільшений до семисот осіб.

Під час Хмельниччини Кодак захопили козаки корсунського полковника Максима Нестеренка. Коли ж наприкінці 1665 року гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький уклав із царем угоду, за якою у Кодаку мали розміститися московські стрільці, кошовий Іван Рог написав гетьману: «Почули ми, що Москва буде на Кодаку, але її нам не треба. Погано робиш, що починаєш з нами сваритися».

1709 року Кодак захопило московське військо, проте через 2 роки, за умовами Прутського миру, московський уряд був змушений зруйнувати фортецю. На її місці 1734 року запорожці заснували слободу, яка стала центром Кодацької паланки. Наприкінці XVIII століття село Кодак було перейменоване на Старі Кодаки, а поруч було засноване місто Катеринослав (нині – Дніпропетровськ).