Б.Д.: "Ми пам‘ятаємо" – це організація вдів тих, хто загинув від режиму Лукашенка у Білорусі. В Україні це нагадує справу Мирослави Ґонґадзе. Я допомагав заповнювати папери про реєстрацію, і тому я там записаний як представник.
Р.С.: Чому пан Ахметов зробив цю пожертву ?
Б.Д.: Це гарне запитання. Ви повинні поставити його панові Ахметову.
Р.С.: Чи Ви зверталися до нього за грошима?
Б.Д.: Я? Ні.
Р.С.: Точно ні?
Б.Д.: Чи Ви знаєте, хто моя дружина? Ірина Красовська. Вона добре відома в Білорусі та Україні. Ще одна причина – я не розмовляю російською. Моя дружина білоруска. Я не відповідаю за білоруську організацію, я не їжджу до Білорусі. Мені здається, що це справа (допомога жертвам репресій у Білорусі), якій симпатизують багато українців, і ми заохочуємо їх підтримувати правозахисні ініціативи так, як вони вважають за потрібне.
Р.С.: Просто, раніше пан Ахметов не розголошував, що переймається долею тих, хто постраждав від білоруської влади. Я ще раз перепитаю. Може, Ваша дружина просила у нього гроші?
Б.Д.: Я не вирішую за організацію своєї жінки. Я це роблю за свою організацію. Якщо вона посилає листи з проханням про підтримку, то це запитання до неї як до президента. Я вважаю, що недоречно питати чоловіка, що робить його дружина.
Р.С.: Я питаю Вас не як чоловіка, а як одного із засновників.
Б.Д.: Для реєстрації організації потрібно три людини, які живуть у Вашингтоні. Серед них я, а моя дружина Ірина Красовська – президент.
Р.С.: Тобто, ви маєте причетність до цієї організації?
Б.Д.: Так.
Р.С.: Яку роль Ви відіграли в організації візиту Прем‘єра Віктора Януковича до Вашингтона? Газета "Wall Street Journal" написала, що Ви допомагали влаштовувати його зустрічі з чільними американськими урядовцями, включно з віце-президентом США Діком Чейні.
Б.Д.: Це неточн. Ми не влаштовуємо зустрічей для закордонних лідерів. Ми приймаємо їх як почесних гостей на вечерю. Ми приймали пана Януковича, а в понеділок я влаштовую вечерю для міністра закордонних справ Яценюка з "Нашої України".
Р.С.: Щойно Ви були у Києві. Чи бачилися там з панами Януковичем і Ахметовим?
Б.Д.: Ні. Я зустрічався з міністрами Яценюком, Кінахом, з Віктором Пінчуком. З ким ще? Переважно це були зустрічі з урядовцями, які від Президента і Прем‘єра відповідають за торговельно-економічні питання і діалог з Європою.
"УКРАЇНА ВЖЕ СЬОГОДНІ ВИКОНАЛА КРИТЕРІЇ ЩОДО ЧЛЕНСТВА В НАТО ЩОДО ОБОРОННИХ РЕФОРМ"
Р.С.: Оскільки раніше Ви активно виступали за вступ України до НАТО, то хотілося б почути більше від Вас про відносини України з альянсом. За час попередніх зустрічей з Ахметовим і Януковим, чи Ви зрозуміли, як насправді вони налаштовані щодо НАТО?
Б.Д.: Я не думаю, що пан Ахметов має тверду позицію щодо НАТО. Він бізнесмен. Я не раз говорив про НАТО з Януковичем і також, до речі, з Юлією Тимошенко та представниками Президента. Гадаю, що ми підходимо до нового розуміння стосунків України з європейським інституціями, такими як НАТО. Українська громадськість мало що знає про НАТО, і пройде кілька років, поки настрої можуть змінитися. Гадаю, що референдум тут недоречний, поки люди не зможуть зробити поінформованого вибору. Зараз ми говоримо про рух від стратегії — НАТО на першому місці (за зразком Польщі)— до стратегії — перший Європейський Союз( так як це робила Естонія). Такий шлях також обрала Словенія. Потім вони наздогнали НАТО.
Р.С.: Від чийого імені Ви це говорите, коли кажете "ми"?
Б.Д.: Від імені своєї організації "Проект перехідних демократій".
Р.С.: Раніше Ви ставили НАТО на перше місце. Чому Ваші погляди змінилися?
Б.Д.: Гадаю, це було неминучим після провалу навчань "Партнерство заради миру" в Одесі, негативне ставлення громадськості до НАТО в Україні і Молдові. Доброю новиною є те, що міністр оборони України працює дуже ефективно. Оборонні реформи просуваються дуже добре . Неофіційно, Україна вже виконала План щодо членства в НАТО. Я не думаю, що хто-небудь має сумніви стосовно того, що Україна вже сьогодні виконала критерії членства в НАТО щодо оборонних реформ. Тобто, можна навіть сказати, що Україна більше робить в НАТО і з НАТО, ніж деякі члени НАТО. Це чудово. На практиці відносини поліпшуються. Гадаю, що одним із головних критеріїв щодо членства в НАТО буде політична стабільність в Україні, всі політичні сили мають взяти відповідальність за європейський курс, а не лише одна.
Р.С.: Крім НАТО, Ви тепер також займаєтеся інтеграцією України до СОТ. Дату вступу вже переносили багато разів. Коли це може статися, на Вашу думку?
Б.Д.: Це залежить від того, коли запрацює парламент. Є питання щодо законів у дев‘яти галузях, які треба змінити. Теоретично це можна ухвалити як один закон за один раз. Коли Верховна Рада запрацює, то спершу, мабуть, буде розглядати Конституційні реформи, а вже потім займеться СОТ. Гадаю, що Україна вступить до СОТ цього року.