
Тим часом експертиза медичного університету SOTE на ранок четверга підтвердила, що з могили викрадений череп і чимало кісток скелета Кадара. Також зникла урна з прахом дружини.
За словами охорони, напередодні тут ще мирно горіли свічки. Попри цілодобовий нагляд за елітним цвинтарем, у вандалів було достатньо часу, щоб обписати непристойностями стіну пантеону діячів робітничого руху Угорщини. Кадару вандали адресували такий напис: «Убивця і зрадник не повинен лежати у священній землі».
Поліція порушила кримінальну справу з приводу вчиненого вандалізму
За словами заступника шефа кримінальної поліції Будапешта Ґабора Товта, поліція натрапила на сліди, які можна використати у подальшому розслідуванні: «Ми маємо у своєму розпорядженні дані, котрі вказують на своєрідний почерк зловмисників. Вони залишили на місці злочину достатньо слідів, за якими поліція може вести швидко справу. Йдеться про чималу територію цвинтаря. Наші експерти працюють тут удень і в нічні години».
Багато угорських політиків засудили дії невідомих вандалів. Прем’єр-міністр Угорщини Ференц Дюрчань назвав скоєне злочином проти суспільства, не дивлячись на політичні погляди зловмисників. Дуже обурені угорські комуністи. Співчуття з приводу останніх подій на цвинтарі Фіюбеї висловив ліберальний Союз вільних демократів.
Опозиційні об’єднання – республіканська партія ФІДЕС і християнські демократи – не вели мови про політичне підґрунтя злочину. Прес-секретар ФІДЕС Андраш Чер-Палкович повідомив, що це радше питання милосердя, якого бракує останнім часом у суспільстві, адже не личить тривожити покійного, хто б він не був за життя.
Літератор Дьєрдь Молдова, автор розлогої політичної біографії Яноша Кадара, яка недавно вийшла у світ, переконаний, що вандалізм скоїли члени неонацистських організацій.
Висуванець Тіто
Хорват за національністю, Янош Кадар посів пост керівника компартії Угорщини у листопаді 1956 року, у розпалі антикомуністичного повстання. На цю посаду його рекомендував Москві комуністичний лідер колишньої Югославії Йосип Броз Тіто.
Янош Кадар ініціював низку економічних і політичних реформ в Угорщині після придушення заворушень, щоб реабілітувати партію в очах суспільства, однак ці нововведення не зачіпали основ соціалізму. Помер Янош Кадар 6 липня 1989 року незадовго до падіння Берлінської стіни.