2006 рік був найбрутальнішим для журналістів, констатує Міжнародний інститут преси. Ця правозахисна організація назвала минулий рік роком воєнного наступу на журналістів.
Найнебезпечнішим місцем для журналістів являється Ірак. Минулого року там загинуло 46 кореспондентів. Більшість з них були іракці, які працювали для західних ЗМІ. Майже всі вони були жертвами цілеспрямованого вбивства.
На другому місці – Філіпіни. Там у 2006 році загинуло 10 працівників медіа. 7 журналістів загинуло в Мексиці, 5 у Шри Ланці, 4 в Пакистані, троє в Афганістані та Колумбії, по двоє у Венесуелі, Росії, Індії та Китаю.
Переслідування і безкарність
«Репортери без кордонів» у звіті за 2006 рік констатують, що здобутки 2005 року щодо свободи преси в Україні зазнали утисків через переслідування журналістів, напади на них та незавершення справи вбитого журналіста Георгія Гонгадзе.
Таку думку поділяє інша медійна організація — Комітет захисту журналістів. Здобутки в царині свободи преси, які була плодами Помарачевої революції, помітно зменшились у 2006 році. Змагання за владу в Україні повернули репресивне ставлення до медія. Минулого року київський Інститут Масової Інформації нарахував 32 випадки, коли журналістів били і погрожували їм. У минулому році журналістів не вбивали і не запроторювали до тюрем, однак незавершені кримінальні справи щодо минулих вбивств журналістів створили в Україні атмосферу безкарності.
Інша правозахисна організація, «Дім Свободи», вважає стан свободи слова і преси в Україні частково вільним. У їхньому звіті вказується на деякі законодавчі акти, що забороняють журналістам коментувати дії політиків під час виборчих кампаній. У звіті підкреслюється, що журналісти, які пишуть про корупцію серед високих посадовців, часто зазнають переслідування. Дім Свободи наголошує, оскільки власниками чисельних ЗМІ є олігархи або люди з близькими контактами в уряді, журналістські матеріали часто бувають тенденційними і сприяють тим чи іншим економічним та політичним інтересам.
Кількість конфліктів між пресою та владою у минулому році зросла, повідомив Сергій Гузь, голова Незалежної медіа-профспілки України, посилаючись на дані моніторингу свободи слова та аналізу ситуації в інформаційній сфері за 2006 рік, проведеного Інститутом масової інформації та Незалежною медіа-профспілкою: «Ми бачимо ситуація динамічно розвивається в бік погіршення. Політична криза тільки виявила величезну залежність наших ЗМІ, роботу журналістів від того, на чиєму вони боці».
За підсумками моніторингу свободи слова за минулий рік, Інститут масової інформації зафіксував 29 фактів, пов’язаних з побиттям, залякуванням і нападом на журналістів, 31 випадок, пов''язаний з перешкоджанням виконанню обов''язків журналістів, а також 3 арешти й затримання журналістів.
Найнебезпечнішим місцем для журналістів являється Ірак. Минулого року там загинуло 46 кореспондентів. Більшість з них були іракці, які працювали для західних ЗМІ. Майже всі вони були жертвами цілеспрямованого вбивства.
На другому місці – Філіпіни. Там у 2006 році загинуло 10 працівників медіа. 7 журналістів загинуло в Мексиці, 5 у Шри Ланці, 4 в Пакистані, троє в Афганістані та Колумбії, по двоє у Венесуелі, Росії, Індії та Китаю.
Переслідування і безкарність
«Репортери без кордонів» у звіті за 2006 рік констатують, що здобутки 2005 року щодо свободи преси в Україні зазнали утисків через переслідування журналістів, напади на них та незавершення справи вбитого журналіста Георгія Гонгадзе.
Таку думку поділяє інша медійна організація — Комітет захисту журналістів. Здобутки в царині свободи преси, які була плодами Помарачевої революції, помітно зменшились у 2006 році. Змагання за владу в Україні повернули репресивне ставлення до медія. Минулого року київський Інститут Масової Інформації нарахував 32 випадки, коли журналістів били і погрожували їм. У минулому році журналістів не вбивали і не запроторювали до тюрем, однак незавершені кримінальні справи щодо минулих вбивств журналістів створили в Україні атмосферу безкарності.
Інша правозахисна організація, «Дім Свободи», вважає стан свободи слова і преси в Україні частково вільним. У їхньому звіті вказується на деякі законодавчі акти, що забороняють журналістам коментувати дії політиків під час виборчих кампаній. У звіті підкреслюється, що журналісти, які пишуть про корупцію серед високих посадовців, часто зазнають переслідування. Дім Свободи наголошує, оскільки власниками чисельних ЗМІ є олігархи або люди з близькими контактами в уряді, журналістські матеріали часто бувають тенденційними і сприяють тим чи іншим економічним та політичним інтересам.
Кількість конфліктів між пресою та владою у минулому році зросла, повідомив Сергій Гузь, голова Незалежної медіа-профспілки України, посилаючись на дані моніторингу свободи слова та аналізу ситуації в інформаційній сфері за 2006 рік, проведеного Інститутом масової інформації та Незалежною медіа-профспілкою: «Ми бачимо ситуація динамічно розвивається в бік погіршення. Політична криза тільки виявила величезну залежність наших ЗМІ, роботу журналістів від того, на чиєму вони боці».
За підсумками моніторингу свободи слова за минулий рік, Інститут масової інформації зафіксував 29 фактів, пов’язаних з побиттям, залякуванням і нападом на журналістів, 31 випадок, пов''язаний з перешкоджанням виконанню обов''язків журналістів, а також 3 арешти й затримання журналістів.
