Ветеран біля пам'ятника невідомому
матросу в Одесі. 9 травня 2006 р.
За наполяганням Сталіна, того ж дня о 22:43 у передмісті Берліна Карлхості відбулося повторне підписання акту капітуляції Німеччини. У ньому взяли участь представники верховного командування всіх країн антигітлерівської коаліції. Говорить київський історик Владислав Гриневич:
«Весь світ святкує 8 травня День перемоги, тому що союзники підписали першими у Реймсі з німецьким командуванням договір про капітуляцію. Але після цього на наступний день підписав маршал Жуков в Карлхості також із союзниками договір про капітуляцію».
Ще 8 травня Сталін підписав указ президії Верховної Ради СРСР про оголошення 9 травня Днем Перемоги і неробочим днем. Через 2 роки цей день знову став робочим, а 1965 року, до двадцятої річниці перемоги над нацизмом, радянське керівництво знову оголосило 9 травня неробочим днем. Відтоді і аж до розпаду Радянського Союзу цей день відзначався як одне з головних державних свят.
Матеріали до теми:
День Перемоги: чиє це свято і що воно означає для України? «Чорні археологи» знають ціну воєнним раритетам УПА Пам’ятні знаки волинським чехам та переселеним холмщакам Кінець Другої світової війни – початок дороги до ГУЛАГу Що стоїть на заваді примиренню вояків радянської армії та УПА? Музей тюрем окупаційних режимів різних часів на Рівненщині: «Найбільше потерпіли при радянській владі» ЩОБ ПАМ''ЯТАЛИ День перемоги чи нова окупація – ціна дискусії? 62 роки від перемоги союзників над нацистською Німеччиною День визволення Чехословаччини від нацизму нині громадяни двох незалежних країн – Чехії та Словаччини відзначають як національне свято