
Іван Попович зустрічається з емігрантами-заробітчанами у різних країнах, і каже, що скрізь їхня доля однакова, бо живуть думками повернутися додому.
«Я, коли летів зі Львова до Рима, накупив української преси, і один астролог пише, що не так багато, але й не мало часу пройде, наступні 5 років ще будуть непорозуміння… Але! Всі наші люди повернуться в Україну і зароблятимуть набагато більше, ніж вони заробляють в еміграції. Це мене тішить. Взагалі я страшно сумую і навіть зі сцени злюся, що наші розуми, красуні, таланти змушені працювати на інших», — каже Попович.
Імігранти в Італії нарікають на українську владу, яка, за їхніми словами, вигнала людей на заробітки, а нині взагалі забула про них. Люди вигадали для себе абревіатуру, котрою, правду кажучи, мало пишаються: «ДРС» — дешева робоча сила.
На думку співака, важко зрозуміти зараз, чия вина в українській кризі: «Мені здається, що нині в Україні якась просто плутанина життєва. Можливо, це навіть пов’язано з тією епохою, у яку потрапила ця влада. Більшість людей переконана, що ніхто з політиків не хоче зла народові нашому. Тут щось інше — може, переділ великих мільйонів…»
Іван Попович не погоджується з наріканнями деяких жінок-заробітчанок, що їхні чоловіки в Україні перейменувалися на слабку стать і не спроможні витримувати економічні труднощі: «Ні-ні! Це не так. Наші чоловіки роботящі. Вони, більшість із Західної України, зараз на будовах у Києві, Москві, і це золоті руки. Чоловіки просто інакше перекваліфікувалися».
Після єдиного виступу у Римі співак знову зібрав валізи — і вирушив до Іспанії співати перед земляками. Його серце зігріває думка, що незабаром, як запише диск нових пісень, повернеться на Апенніни і вже зробить справжній концертний тур містами Італії.
«Єдине, що мені сподобалося, — тут до мене підходили багато людей і більшість із них каже: „То все байки, я був професором чи ще кимось в Україні, але головне, щоб здоров’я було!“ Ось це мене тішить, що наші українці не втрачають свого життєвого оптимізму. Я з цього радію», — каже співак.