Європейську пресу в п’ятницю турбують відносини з Росією

Британський щоденник “Guardian” пише, що перед самітом ЄС — Росія під Самарою зусилля Брюсселя послабити енергетичне всевладдя Росії через пошуки альтернативного постачання енергоносіїв із Центральної Азії та Кавказу зазнали шокуючої невдачі.

Але навіть іще до того, як цього тижня Президент Росії уклав угоди, що розширюють його контроль над казахстанським та туркменським експортом нафти та газу, з намагань Європи щодо диверсифікації поставок нічого не виходило.

«Росія постачає близько 25 відсотків європейського газу й збільшує частку нафти. Це дедалі більше сприймається як слабкість і може залишити континент беззахисним перед політично вмотивованим енергетичним шантажем. Така доля вже спіткала Україну та Білорусь торік. Нині й Литва опинилася під подібним тиском по тому, як Москва припинила постачання нафти. Енергетична безпека була на порядку денному саміту в Самарі. Визначальною метою було б схилити Москву до підписання Енергетичної хартії — збірки правил, що регулюють торгівлю, інвестиції та транспортування нафти й газу. Одначе фахівці передбачають дальший спротив Кремля такій схемі. Проте Росії не все вдається так, як їй хочеться. Міністри закордонних справ ЄС цього тижня домовилися щодо контрнаступу для посилення енергетичної та інших різновидів співпраці з країнами чорноморського басейну, в тому числі й з новими сусідами ЄС — Україною, Грузією, Молдовою, Вірменією та Азербайджаном. Також Польща в односторонньому порядку очолює зусилля щодо розбудови зв’язків із виробниками енергії в каспійському басейні», — повідомляє британська газета “Guardian”.

До цієї теми звертається й польська „Gazeta Wyborcza” : «В останні місяці напруження у відносинах Росії з державами ЄС іще більше зросло. Ситуація така погана, що в Самарі не буде підписана навіть угода про скасування плати за переліт пасажирських літаків ЄС над Сибіром, що коштує європейським перевізникам 330 мільйонів доларів на рік».

Видання звертає увагу на три поточні гострі конфлікти між Росією та країнами ЄС Польщею, Литвою й Естонією.

Кібервійна Росії з Естонією?

Останньому з цих конфліктів преса теж приділяє велику увагу в п’ятницю. Йдеться про підозри в тому, що офіційна Росія веде проти Естонії кібернетичну війну як відплату за перенесення пам’ятника радянському солдатові в Таллінні.

Зокрема, іспанська «El Mundo» зазначає: «Естонія створить центр захисту офіційних інституцій від кібератак після того, як із кінця квітня гакери паралізували різні громадські служби в цій балтійській країні».

Газета повідомляє, що НАТО дуже серйозно ставиться до факту атак. Експерт Північноатлантичного союзу, що стежив за нападом, повернувся з рапортом до Брюсселя.

А згідно з британською “Daily Telegraph” , атака підозрюваних російських гакерів у четвер була вже третьою за три тижні. «Вважається, що вперше в історії держава світу зазнала скоординованого нападу з боку гакерів. Деякі офіційні чинники в Естонії припускають, що за цією кампанією стоїть російський уряд», — мовиться в статті.

Тоні Блера у Вашингтоні прийняли не в «домі Блера»

В іншому матеріалі “Daily Telegraph” ідеться про почесті, яких надав прем’єр-міністрові Тоні Блеру, що йде у відставку 27 червня, Президент США Джордж Буш під час прощального візиту британця до Вашингтона. Блер спав у Королівській спальні Білого Дому, що є майже унікальним виявом шани для іноземних гостей Президента США.

«Навіть британська королева під час недавнього візиту зупинялася не тут, а у будівлі під назвою Blair House (тобто „дім Блера“), що, за збігом обставин, названа на честь видавця газет 19 сторіччя», — зауважує газета.

Матеріали до теми:

• ЄС і Росія обговорили складні проблеми, але вирішити їх саміт не допоміг • На саміті з Росією ЄС запропонує, зокрема, створити систему запобігання проблемам з енергопостачання • Росія може обійти Захід у змаганні за енергетику зі Сходу • Міжнародний газовий картель за участю Росії. Які можливі наслідки для Європи? • Політична та побутова корупція руйнує Росію