90 років від ухвалення Українською Центральною Радою І Універсалу.

У травні 1917 року основні українські політичні партії підтримали програму Центральної Ради, у тому числі її вимогу національно-територіальної автономії України. Про свій намір домагатися автономії заявили Всеукраїнський національний конгрес та всеукраїнські військовий, селянський і губернський з’їзди. Однак проти проголошення української автономії виступив Тимчасовий уряд у Петрограді, а в самій Україні – російські шовіністичні організації, а також більшовики і меншовики.

3 червня сесія Центральної Ради вирішила розпочати формування основ автономного ладу і підготувати із цієї нагоди спеціальний універсал за зразком гетьманських універсалів. А 4 червня 2 тисячі делегатів ІІ всеукраїнського військового з’їзду у Києві присяглися не повертатися до своїх частин, доки не буде проголошена автономія України.

10 червня заступник голови Центральної Ради Володимир Винниченко виголосив на засіданні Військового з’їзду написаний ним самим «Універсал Української Центральної Ради до українського народу, на Україні і поза Україною сущого». У документі була проголошена автономія України у складі Російської держави:

«Ми, Українська Центральна Рада, видаємо цей Універсал до всього нашого народу і оповіщаємо: од нині самі будемо творити наше життя».

12 червня у Києві відбулися урочистості з нагоди ухвалення І Універсалу, зокрема – збори у Троїцькому народному домі, військовий парад, демонстрація, молебень і митинґ на Софійському майдані. А 15 червня Центральна Рада на підставі І Універсалу утворила Генеральний Секретаріат, який став урядом автономної України.