У роботі 8-го Балтійського регіонального енергетичного форуму в Ризі взяли участь прем’єр-міністри Латвії, Литви та Естонії, комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалґс, посол США в Євросоюзі Бойден Ґрей, делегація американського Держдепартаменту та представники провідних міжнародних енергетичних компаній.
Учасники форуму обговорили широкий спектр питань – від ефективного використання відновлювальних джерел енергії до майбутнього так званого „мирного атому”. Значну увагу приділили необхідності інтегрування енергетичних мереж Латвії, Литви та Естонії в загальну енергосистему Євросоюзу. Центральним питанням форуму стало обговорення проекту будівництва нової Інгалінської АЕС в Литві, оскільки, відповідно до вимог ЄС, діючий блок електростанції має бути закритий в 2009 році. Це означає, що в майбутньому дефіцит енергетики може стати надзвичайно гострою проблемою для Балтійського регіону.
Прем’єр-міністр Латвії Айгарс Калвітіс наголосив: „Наша позиція полягає у тому, що ефективнішим варіантом забезпечення енергетичної незалежності Балтійських держав є будівництво нової атомної електростанції в Литві. Цей проект є важливим, як в енергетичному, так і в політичному аспекті”.
До проекту долучили Польщу
Меморандум щодо намірів будівництва нового реактора Інгалінської АЕС був ухвалений Латвією, Литвою та Естонією в 2005 році. Через деякий час бажання приєднатися до проекту висловила Польща. Саме під час нинішнього енергетичного форуму в Ризі три балтійські країни офіційно запросили Польщу взяти участь у цьому проекті.
Комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалґс зазначив: «Співучасть Польщі в цьому проекті вже не є проблемою, ця справа знята з порядку денного».
Не можуть домовитися щодо розподілу пакетів акцій
Незважаючи на спільну позицію щодо будівництва атомної електростанції, вирішення питання гальмується існуючими між учасниками проекту розбіжностями, що пов’язані з розподілом пакетів акцій. Литва має намір незабаром ухвалити закон про будівництво нової АЕС, згідно з яким литовцям належатиме не менше 34 відсотків акцій компанії Інгалінської АЕС, відповідно Латвії, Естонії та Польщі – по 22 відсотки. Такий розвиток подій поки що не влаштовує латвійців та естонців.
Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп заявив: „Ми за швидше вирішення питання будівництва Інгалінської АЕС, але при цьому потребуємо упевненості, що наші інвестиції в цей проект будуть добре захищені. Сподіваємось, що сторони зможуть знайти спільне рішення і рухатись далі”.
Що робити у період 2009-2015 років?
За підрахунками фахівців, нову АЕС у Литві можуть збудувати у 2015 році. Вартість будівництва оцінюють в 4-5 млрд. євро.
На думку експертів, балтійським країнам слід задуматися над тим, як вирішувати питання забезпечення енергією після закриття старого блоку Інгалінської АЕС в 2009 році і до будівництва нового реактора. З цього приводу Комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалґс наголосив на важливості забезпечення енергоефективності, зменшення споживання та розвитку використання відновлювальної енергії.
Матеріали до теми:
Краківський енергетичний саміт Росія може обійти Захід у змаганні за енергетику зі Сходу
Учасники форуму обговорили широкий спектр питань – від ефективного використання відновлювальних джерел енергії до майбутнього так званого „мирного атому”. Значну увагу приділили необхідності інтегрування енергетичних мереж Латвії, Литви та Естонії в загальну енергосистему Євросоюзу. Центральним питанням форуму стало обговорення проекту будівництва нової Інгалінської АЕС в Литві, оскільки, відповідно до вимог ЄС, діючий блок електростанції має бути закритий в 2009 році. Це означає, що в майбутньому дефіцит енергетики може стати надзвичайно гострою проблемою для Балтійського регіону.
Прем’єр-міністр Латвії Айгарс Калвітіс наголосив: „Наша позиція полягає у тому, що ефективнішим варіантом забезпечення енергетичної незалежності Балтійських держав є будівництво нової атомної електростанції в Литві. Цей проект є важливим, як в енергетичному, так і в політичному аспекті”.
До проекту долучили Польщу
Меморандум щодо намірів будівництва нового реактора Інгалінської АЕС був ухвалений Латвією, Литвою та Естонією в 2005 році. Через деякий час бажання приєднатися до проекту висловила Польща. Саме під час нинішнього енергетичного форуму в Ризі три балтійські країни офіційно запросили Польщу взяти участь у цьому проекті.
 |
| Виступ на форумі комісара ЄС з питань енергетики Андріса Пієбалґса Рига, 12 червня 2007 р. |
| (epa) |
Не можуть домовитися щодо розподілу пакетів акцій
Незважаючи на спільну позицію щодо будівництва атомної електростанції, вирішення питання гальмується існуючими між учасниками проекту розбіжностями, що пов’язані з розподілом пакетів акцій. Литва має намір незабаром ухвалити закон про будівництво нової АЕС, згідно з яким литовцям належатиме не менше 34 відсотків акцій компанії Інгалінської АЕС, відповідно Латвії, Естонії та Польщі – по 22 відсотки. Такий розвиток подій поки що не влаштовує латвійців та естонців.
Прем’єр-міністр Естонії Андрус Ансіп заявив: „Ми за швидше вирішення питання будівництва Інгалінської АЕС, але при цьому потребуємо упевненості, що наші інвестиції в цей проект будуть добре захищені. Сподіваємось, що сторони зможуть знайти спільне рішення і рухатись далі”.
Що робити у період 2009-2015 років?
За підрахунками фахівців, нову АЕС у Литві можуть збудувати у 2015 році. Вартість будівництва оцінюють в 4-5 млрд. євро.
На думку експертів, балтійським країнам слід задуматися над тим, як вирішувати питання забезпечення енергією після закриття старого блоку Інгалінської АЕС в 2009 році і до будівництва нового реактора. З цього приводу Комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалґс наголосив на важливості забезпечення енергоефективності, зменшення споживання та розвитку використання відновлювальної енергії.
Матеріали до теми:
Краківський енергетичний саміт Росія може обійти Захід у змаганні за енергетику зі Сходу