На світанку у неділю 22 червня 1941 року літаки нацистів піддали бомбардуванню військові підприємства та аеродроми на території України і частини Червоної Армії, зосереджені вздовж західного кордону Радянського Союзу. Одразу після після цього армії німецької групи «Південь» перейшли кордон і почали рухатися на схід, згодом до них приєдналися угорські та румунські дивізії. За кілька годин до початку бойових дій Гітлер говорив Муссоліні: «Що стосується війни на Сході, дуче, то, звісно, вона буде сувора. Але я ні на мить не сумніваюсь в успіху. Насамперед я сподіваюсь, що ми зможемо надовго забезпечити собі спільну базу продовольства на Україні. Вона постачатиме ресурси, які нам будуть потрібні».
У перші години свого наступу частини вермахту зустріли найбільший опір в районі Володимира-Волинського, Перемишля, Рави-Руської та Сокаля, а в трикутнику Луцьк–Броди–Рівне до 29 червня тривала справжня танкова битва. 25 червня Червона Армія залишила Луцьк, 28-го – Рівне. Перед відступом підрозділи НКВД розстріляли тисячі політичних в’язнів у Вінниці, Дрогобичі, Дубні, Жовкві, Калуші, Луцьку, Львові, Перемишлі, Самборі, Стрию, Тернополі, Чорткові та інших містах.
Вранці 30 червня Червона армія залишила Львів, а ввечері громадські збори, скликані там членами похідної групи бандерівської гілки Організації Українських Націоналістів, проголосили відновлення Української держави. А вже 12 липня нацисти заарештували членів створеного у Львові українського уряду.
Вранці 30 червня Червона армія залишила Львів, а ввечері громадські збори, скликані там членами похідної групи бандерівської гілки Організації Українських Націоналістів, проголосили відновлення Української держави. А вже 12 липня нацисти заарештували членів створеного у Львові українського уряду.