100 років від народження поета і перекладача Арсенія Тарковського

Арсеній Тарковський народився 25 червня 1907 року в Єлисаветграді (нині – Кіровоград). Він походив із кумикського князівського роду, який упродовж 12 століть правив Тарковським шамхальством – державою на Північному Кавказі зі столицею Таркі. По іншій лінії Тарковський належав до українсько-польського шляхетського роду Тобілевичів.

Тарковський навчався в гімназії та музичній школі в Єлисаветграді та на Вищих літературних курсах у Москві. Згодом він працював у газеті «Гудок» під псевдонімом «Тарас Підкова» та на Всесоюзному радіо. Поет почав писати вірші російською мовою ще у дитинстві, вперше опублікував їх у віці 19-ти років, а свою першу книгу під назвою «Перед снігом» видав, коли йому виповнилося 55.

Ось і літо пройшло, Наче і не бувало. На осонні тепло, Тільки цього замало.

Все, що збутись могло, Наче лист п’ятипалий, Прямо в руки лягло, Тільки цього замало.

Книгу «Вірші різних років» знищили як «безідейну»

Під час Другої світової війни Тарковський працював у фронтовій газеті, був важко поранений і втратив ногу. Після війни його книга «Вірші різних років» була знищена ще у друкарні як «безідейна».Поет був змушений займатися перекладами, відтворюючи вірші Махтумкулі, Нізамі, Саят-Нови, Туманяна, Чаренца, Абашидзе, Пшавели, Табідзе, Міцкевича та інших авторів. Арсеній Тарковський помер у Москві 27 травня 1989 року.

І ось уже стеблини м’ята ложить Під ноги нам, і птаство співи множить, І риби плинуть вгору по ріці, І небосхил розгорнутий до болю… Коли за нами йшла по сліду доля, Мов божевільний з лезом у руці.