У Києві з цієї нагоди відбулися урочисті збори і урочиста хода.
Лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко наголосив, що його партія домагатиметься визнання рівності ветеранів УПА і Великої вітчизняної війни.
Він нагадав, що вже 8 обласних рад визнали таку рівність на території своїх областей, і закликав і інші ради, де мають більшість демократичні сили, втілити цей приклад.
За словами Кириленка, в наступному парламенті внесуть на розгляд законопроект про визнання боротьби Української повстанської армії національно-визвольною боротьбою українського народу.
Він пропонує перейменувати одну з вулиць Києва на честь Шухевича.
Київська організації партії «Пора» з нагоди ювілею звернулася до Президента з проханням присвоїти генералові-хорунжому Української повстанської армії Романові Шухевичу звання Героя України посмертно.
Також у Києві презентували перший том добірки документів органів радянської держбезпеки про Романа Шухевича.
Другий том планують укласти в вересні — жовтні.
Організатори видання звернули увагу, що серед документів радянських спецслужб немає жодного, який міг би свідчити про участь Романа Шухевича і Української повстанської армії в каральних акціях проти населення.
Водночас у столиці пройшла й акція протесту проти цього вшанування на чолі з лідеркою Прогресивної соціалістичної партії України Наталею Вітренко.
Суд у Києві заборонив Українській національній асамблеї влаштувати в суботу ювілейну фотовиставку на майдані Незалежності, а прогресивним соціалістам і комуністам — здійснювати будь-які акції протесту. Вітренко заявила, що організатором їхнього протесту стали інші партії, яких заборона не стосується.
Міліція відокремлювала учасників обох акцій.
У Тернополі на честь роковин відбулися мітинг і естафета «Вогонь пам’яті».
Вогонь із факела, який передали зі Львова, далі передають до всіх районів області і до сіл, щоб о 9-й вечора запалити Вогонь пам’яті в усіх містах і селах і на найвищих пагорбах.
Тернопільська обласна рада проголосила 2007 рік в області роком Романа Шухевича і Української повстанської армії.
На Львівщині, де нинішній рік теж проголошений роком головнокомандувача УПА, урочистості тривають від п’ятниці й закінчаться в неділю.
У суботу пам’ять Шухевича вшановують у музеї-садибі в селі Білогорща поблизу Львова. Тут 5 березня 1950 року в сутичці з енкаведикстами Роман Шухевич загинув.
У неділю урочисті заходи відбудуться в рідному містечку генерала-хорунжого, в Краковці, де йому встановили пам’ятник.
Ювілей вшанували в суботу проведенням «круглого столу», зокрема, і в Луганську.
Роман Шухевич народився 30 червня (за іншими даними 7 липня) 1907 року в родині юриста на Львівщині.
У 22 роки він долучився до боротьби за незалежність України.
У 1943 році Шухевич очолив Провід ОУН.
Головнокомандувачем УПА він був до своєї загибелі в бою з радянськими військами 5 березня 1950 року.
Лідер «Нашої України» В’ячеслав Кириленко наголосив, що його партія домагатиметься визнання рівності ветеранів УПА і Великої вітчизняної війни.
Він нагадав, що вже 8 обласних рад визнали таку рівність на території своїх областей, і закликав і інші ради, де мають більшість демократичні сили, втілити цей приклад.
За словами Кириленка, в наступному парламенті внесуть на розгляд законопроект про визнання боротьби Української повстанської армії національно-визвольною боротьбою українського народу.
Він пропонує перейменувати одну з вулиць Києва на честь Шухевича.
Київська організації партії «Пора» з нагоди ювілею звернулася до Президента з проханням присвоїти генералові-хорунжому Української повстанської армії Романові Шухевичу звання Героя України посмертно.
Також у Києві презентували перший том добірки документів органів радянської держбезпеки про Романа Шухевича.
Другий том планують укласти в вересні — жовтні.
Організатори видання звернули увагу, що серед документів радянських спецслужб немає жодного, який міг би свідчити про участь Романа Шухевича і Української повстанської армії в каральних акціях проти населення.
Водночас у столиці пройшла й акція протесту проти цього вшанування на чолі з лідеркою Прогресивної соціалістичної партії України Наталею Вітренко.
Суд у Києві заборонив Українській національній асамблеї влаштувати в суботу ювілейну фотовиставку на майдані Незалежності, а прогресивним соціалістам і комуністам — здійснювати будь-які акції протесту. Вітренко заявила, що організатором їхнього протесту стали інші партії, яких заборона не стосується.
Міліція відокремлювала учасників обох акцій.
У Тернополі на честь роковин відбулися мітинг і естафета «Вогонь пам’яті».
Вогонь із факела, який передали зі Львова, далі передають до всіх районів області і до сіл, щоб о 9-й вечора запалити Вогонь пам’яті в усіх містах і селах і на найвищих пагорбах.
Тернопільська обласна рада проголосила 2007 рік в області роком Романа Шухевича і Української повстанської армії.
На Львівщині, де нинішній рік теж проголошений роком головнокомандувача УПА, урочистості тривають від п’ятниці й закінчаться в неділю.
У суботу пам’ять Шухевича вшановують у музеї-садибі в селі Білогорща поблизу Львова. Тут 5 березня 1950 року в сутичці з енкаведикстами Роман Шухевич загинув.
У неділю урочисті заходи відбудуться в рідному містечку генерала-хорунжого, в Краковці, де йому встановили пам’ятник.
Ювілей вшанували в суботу проведенням «круглого столу», зокрема, і в Луганську.
Роман Шухевич народився 30 червня (за іншими даними 7 липня) 1907 року в родині юриста на Львівщині.
У 22 роки він долучився до боротьби за незалежність України.
У 1943 році Шухевич очолив Провід ОУН.
Головнокомандувачем УПА він був до своєї загибелі в бою з радянськими військами 5 березня 1950 року.