У Меморіальному центрі у містечку Поточарі, що поблизу Сребреніці поховано близько 2500 осіб. А сьогодні там поховали тлінні останки ще 465 ідентифікованих осіб. Наймолодша жертва мала лише 13 років. У Поточарах на жалобному мітингу зібралися 30 тисяч осіб, здебільшого це родичі загиблих. Багато з них приїхали з Америки, Австралії та низки європейських країн, котрі, після найстрашнішого злочину у Європі після Другої світової війни, розселилися по всьому світу.
Тарік Машич, який приїхав з Нью-Йорка поховати одного брата, але іншого брата та батька не знайшов серед ексгумованих жертв, сказав: «Звичайно, що не можу, ані забути, ані перестати сумувати. Але я мушу йти далі, заради себе та майбутнього моїх дітей, але забути ніяк не можу. І ніколи не скажу, що сюди не повернуся. Мене звідси прогнали, і я точно колись сюди повернуся».
А Зумна Мехич втратила чотирьох синів, чоловіка та брата. Батька поховали минулого року. Сьогодні поховали двох її синів, інших двох досі не знайшли.
Зумна Мехич: «Кожен від своїх дітей щось очікує – фотографію, листа, телефонного дзвінка. А я від моїх чекаю лише тлінні останки».
Головні обвинувачені у злочинах й досі перебувають на волі
На жалобному зібранні був присутній і міжнародний представник у Боснії і Герцеговині Мирослав Лайчак, а також головний прокурор Гаазького трибуналу Карла дель Понте. Жінки із Сребреніці, вдови та матері замучених жертв, були незадоволені присутністю останньої, оскільки і Радован Караджич і генерал Ратко Младич, яких вважають безпосередньо відповідальними за злочин, досі перебувають на волі.
На похованні були і представники дипломатичного корпусу та члени Президії Боснії і Герцеговини Желько Комшич та Харіс Сілайджич. Сілайджич у своїй промові наголосив, що ґеноцид у Сребреніці стався через задуми, котрі недостойні людині. Треба робити все, щоб такі задуми ніколи не ставали дійсністю, сказав він. Сілайджич висловив сподівання, що Боснія буде «хорошою для усіх людей, котрі в ній живуть», і світ допоможе розбудувати «таку Боснію, у якій злочин не отримає винагороди».
Сребреніца колись була одним із найбагатших районів у Боснії, а сьогодні – один із найбідніших.
11 липня у Боснії і Герцеговині проголошений Днем жалоби. Тим часом головні обвинувачені у злочинах й досі перебувають на волі.
Матеріали до теми:
Карла дель Понте задоволена Сербією ЄС відновлює переговори зі Сербією про стабілізацію та приєднання Колишнього генерала армії боснійських сербів Здравка Толіміра видали Гаазькому трибуналові Сербська поліція заарештувала обвинувачених у скоєнні воєнних злочинів 1991 року в Хорватії Вбивство сербського прем’єр-міністра Зорана Джінджича Про Олівера Дулича, майбутнє Косова і вбивць Зорана Джінджіча – огляд бєлградської преси
Тарік Машич, який приїхав з Нью-Йорка поховати одного брата, але іншого брата та батька не знайшов серед ексгумованих жертв, сказав: «Звичайно, що не можу, ані забути, ані перестати сумувати. Але я мушу йти далі, заради себе та майбутнього моїх дітей, але забути ніяк не можу. І ніколи не скажу, що сюди не повернуся. Мене звідси прогнали, і я точно колись сюди повернуся».
А Зумна Мехич втратила чотирьох синів, чоловіка та брата. Батька поховали минулого року. Сьогодні поховали двох її синів, інших двох досі не знайшли.
Зумна Мехич: «Кожен від своїх дітей щось очікує – фотографію, листа, телефонного дзвінка. А я від моїх чекаю лише тлінні останки».
Головні обвинувачені у злочинах й досі перебувають на волі
На жалобному зібранні був присутній і міжнародний представник у Боснії і Герцеговині Мирослав Лайчак, а також головний прокурор Гаазького трибуналу Карла дель Понте. Жінки із Сребреніці, вдови та матері замучених жертв, були незадоволені присутністю останньої, оскільки і Радован Караджич і генерал Ратко Младич, яких вважають безпосередньо відповідальними за злочин, досі перебувають на волі.
На похованні були і представники дипломатичного корпусу та члени Президії Боснії і Герцеговини Желько Комшич та Харіс Сілайджич. Сілайджич у своїй промові наголосив, що ґеноцид у Сребреніці стався через задуми, котрі недостойні людині. Треба робити все, щоб такі задуми ніколи не ставали дійсністю, сказав він. Сілайджич висловив сподівання, що Боснія буде «хорошою для усіх людей, котрі в ній живуть», і світ допоможе розбудувати «таку Боснію, у якій злочин не отримає винагороди».
Сребреніца колись була одним із найбагатших районів у Боснії, а сьогодні – один із найбідніших.
11 липня у Боснії і Герцеговині проголошений Днем жалоби. Тим часом головні обвинувачені у злочинах й досі перебувають на волі.
Матеріали до теми:
Карла дель Понте задоволена Сербією ЄС відновлює переговори зі Сербією про стабілізацію та приєднання Колишнього генерала армії боснійських сербів Здравка Толіміра видали Гаазькому трибуналові Сербська поліція заарештувала обвинувачених у скоєнні воєнних злочинів 1991 року в Хорватії Вбивство сербського прем’єр-міністра Зорана Джінджича Про Олівера Дулича, майбутнє Косова і вбивць Зорана Джінджіча – огляд бєлградської преси