Тільки з відома пам’яткоохоронних органів можна купити там будинки і побудувати що завгодно. Це говорить про те, що це добре спланована комерційна структура, яка не стільки охороняє об''єкти культурної спадщини, скільки розпродає їх.
Один квадратний метр новозбудованої площі на Подолі коштує від 3 тисяч умовних одиниць. Це і визначає політику управління охорони культурної спадщини щодо охорони пам''яток, стверджує Георгій Духовичний. І тому пам''ятки на Костянтинівській вже немає.
Хоча Руслан Кухаренко, начальник вищезгаданого управління, заявив: «На вулиці Костянтинівській пам''ятки культурної спадщини не було».
В офіційному документі – «Зводі пам''яток» – чорним по білому написано, що будинок на Костянтинівській, 7 1860-го року є пам''яткою архітектури, збудованої в стилі пізнього класицизму. Це стиль в архітектурі, який наслідував античні зразки. Але що вже так довго шкодувати за тим, чого нема. Тим більше, що газета, з цитування якої я починала оповідь, називає новозведену «Поділ-Плазу» «будинком, за який не соромно». Чи це правда?
«Це зроблено параноїчною людиною, яка уявлення не має про стилістику в архітектурі»
Звернулася за коментарем до члена Спілки архітекторів України Андрія Мороза, який зазначив: «У споруді неможливо знайти стиль. Просто це виглядає, як груба валіза, розцяцькована дрібними деталями. Як ви вважаєте, подібна архітектура прикрашає Київ? Мені здається, що кожна споруда, особливо нова, будується принаймні на чверть століття. І це означає, що ця споруда найближчі чверть століття буде стовбичити на Подолі і дискредитувати професійний цех архітекторів та реставраторів».
Архітектор Георгій Духовичний щодо оцінки новобудови ще більш категоричний: «Це справжній комікс, бо на цьому фасаді деталі, які притаманні 5-10-ти стилям. Це зроблено параноїчною людиною, яка уявлення не має про стилістику в архітектурі. Бо стиль – це перше і основне визначення справжнього виробу».
Прикладів такого нищення пам''яток сьогодні у Києві десятки. Архітектори прогнозують, що наступні пару років обчислення піде на сотні. І це в столиці, яку називають європейською. В Європі подібне – нонсенс. Київ із хмарочосами та лжеісторичними будовами перетворюється на типову столицю країн третього світу. І всі потроху з цим змирилися. І не дивуються. І я не здивуюсь, якщо за пару десятків років прочитаю в газеті інформацію про те, що на місці старенького Софійського собору спорудили, приміром, європейський бізнес- центр із гордим ім''ям «Град Ярослава». З часом ще й табличку меморіальну почеплять, що на 17-му поверсі в давнину тут орендував офісні площі князь Ярослав.
Один квадратний метр новозбудованої площі на Подолі коштує від 3 тисяч умовних одиниць. Це і визначає політику управління охорони культурної спадщини щодо охорони пам''яток, стверджує Георгій Духовичний. І тому пам''ятки на Костянтинівській вже немає.
Хоча Руслан Кухаренко, начальник вищезгаданого управління, заявив: «На вулиці Костянтинівській пам''ятки культурної спадщини не було».
В офіційному документі – «Зводі пам''яток» – чорним по білому написано, що будинок на Костянтинівській, 7 1860-го року є пам''яткою архітектури, збудованої в стилі пізнього класицизму. Це стиль в архітектурі, який наслідував античні зразки. Але що вже так довго шкодувати за тим, чого нема. Тим більше, що газета, з цитування якої я починала оповідь, називає новозведену «Поділ-Плазу» «будинком, за який не соромно». Чи це правда?
«Це зроблено параноїчною людиною, яка уявлення не має про стилістику в архітектурі»
Звернулася за коментарем до члена Спілки архітекторів України Андрія Мороза, який зазначив: «У споруді неможливо знайти стиль. Просто це виглядає, як груба валіза, розцяцькована дрібними деталями. Як ви вважаєте, подібна архітектура прикрашає Київ? Мені здається, що кожна споруда, особливо нова, будується принаймні на чверть століття. І це означає, що ця споруда найближчі чверть століття буде стовбичити на Подолі і дискредитувати професійний цех архітекторів та реставраторів».
Архітектор Георгій Духовичний щодо оцінки новобудови ще більш категоричний: «Це справжній комікс, бо на цьому фасаді деталі, які притаманні 5-10-ти стилям. Це зроблено параноїчною людиною, яка уявлення не має про стилістику в архітектурі. Бо стиль – це перше і основне визначення справжнього виробу».
Прикладів такого нищення пам''яток сьогодні у Києві десятки. Архітектори прогнозують, що наступні пару років обчислення піде на сотні. І це в столиці, яку називають європейською. В Європі подібне – нонсенс. Київ із хмарочосами та лжеісторичними будовами перетворюється на типову столицю країн третього світу. І всі потроху з цим змирилися. І не дивуються. І я не здивуюсь, якщо за пару десятків років прочитаю в газеті інформацію про те, що на місці старенького Софійського собору спорудили, приміром, європейський бізнес- центр із гордим ім''ям «Град Ярослава». З часом ще й табличку меморіальну почеплять, що на 17-му поверсі в давнину тут орендував офісні площі князь Ярослав.