«У нашій зоні відповідальності не загинула жодна людина», – наголошує начальник водолазно-рятівної служби Луганщини Микола Красиля. На всіх офіційних пляжах працюють пости, які врятували життя 66 людям.
Однак існує певна кількість пляжів, на яких рятівників немає. Це приватна власність.
Такі пляжі зазвичай діють у зонах відпочинку при кав’ярнях та ресторанах – «Гривал» у Станично-Луганському районі, «Вісімка» та «Апсни» у Луганську.
Там трагедій поки що не траплялось, але очевидно, кажуть фахівці, що ці місця – зони підвищеного ризику.
Відпочинок у прибережних кав’ярнях зазвичай проходить зі спиртним. А серед 69 загиблих більшість були саме в нетверезому стані.
На приватному березі найлегше поставити табличку
Чому ресторатори не дбають про своїх клієнтів? Начальник водолазно-рятівної служби Луганщини Микола Красиля пояснює: щоб тримати рятівника, власник має платити йому зарплату. А ще власник має звернутись до рятувальників, щоб обстежити дно, – а це вже на платній засаді.
Тому, каже рятівник, їм легше поставити табличку «Купатись заборонено» – і таким чином оминути закон: «Вони кажуть: ми попередили, купатись заборонено. Все!»
Дослідження дна коштує близько півтори тисячі гривень. Після цього рятівники складають паспорт пляжу та вимагають від власника дотримання встановлених норм. Зокрема, встановити щити з інструкцією, як поводитися на воді, як треба діяти, якщо почав тонути.
Натомість власники пляжів обмежуються щитами «Купатись заборонено» – на які ніхто не реагує, бо люди приїздять у ці місця саме тому, що вони на воді.
Проте на луганському озері «Вісімка» і такої таблички немає. Себто, адміністрація не має нічого проти, щоб люди купались. Пляж діє.
Рятівники не можуть, влада не хоче
Луганська мерія в ситуацію втручатись відмовляється. Начальник управління розвитку споживчого ринку та сфери послуг Луганської міськради Юрій Ряплов каже: «Ні, ми не займались цією проблемою. Озеро „Вісімку“ приватна фірма взяла в оренду, і ми не займались цим питанням. Так що я не можу вам допомогти нічим».
Самі ж рятівники не мають повноважень примушувати підприємців обладнати пляж. Також вони не можуть накладати штрафи. У їхній компетенції тільки інформувати місцеву владу про порушення.
А власники незаконних пляжів мають повне право не допустити перевірників, каже Микола Красиля: «Дуже неефективна така робота, як ви самі розумієте».
Однак існує певна кількість пляжів, на яких рятівників немає. Це приватна власність.
Такі пляжі зазвичай діють у зонах відпочинку при кав’ярнях та ресторанах – «Гривал» у Станично-Луганському районі, «Вісімка» та «Апсни» у Луганську.
Там трагедій поки що не траплялось, але очевидно, кажуть фахівці, що ці місця – зони підвищеного ризику.
Відпочинок у прибережних кав’ярнях зазвичай проходить зі спиртним. А серед 69 загиблих більшість були саме в нетверезому стані.
На приватному березі найлегше поставити табличку
Чому ресторатори не дбають про своїх клієнтів? Начальник водолазно-рятівної служби Луганщини Микола Красиля пояснює: щоб тримати рятівника, власник має платити йому зарплату. А ще власник має звернутись до рятувальників, щоб обстежити дно, – а це вже на платній засаді.
Тому, каже рятівник, їм легше поставити табличку «Купатись заборонено» – і таким чином оминути закон: «Вони кажуть: ми попередили, купатись заборонено. Все!»
Дослідження дна коштує близько півтори тисячі гривень. Після цього рятівники складають паспорт пляжу та вимагають від власника дотримання встановлених норм. Зокрема, встановити щити з інструкцією, як поводитися на воді, як треба діяти, якщо почав тонути.
Натомість власники пляжів обмежуються щитами «Купатись заборонено» – на які ніхто не реагує, бо люди приїздять у ці місця саме тому, що вони на воді.
Проте на луганському озері «Вісімка» і такої таблички немає. Себто, адміністрація не має нічого проти, щоб люди купались. Пляж діє.
Рятівники не можуть, влада не хоче
Луганська мерія в ситуацію втручатись відмовляється. Начальник управління розвитку споживчого ринку та сфери послуг Луганської міськради Юрій Ряплов каже: «Ні, ми не займались цією проблемою. Озеро „Вісімку“ приватна фірма взяла в оренду, і ми не займались цим питанням. Так що я не можу вам допомогти нічим».
Самі ж рятівники не мають повноважень примушувати підприємців обладнати пляж. Також вони не можуть накладати штрафи. У їхній компетенції тільки інформувати місцеву владу про порушення.
А власники незаконних пляжів мають повне право не допустити перевірників, каже Микола Красиля: «Дуже неефективна така робота, як ви самі розумієте».