За українським законодавством, Тендерна палата – це орган, який має здійснювати громадський контроль у сфері державних закупівель. Бажання скласти повноваження почесного Президента Тендерної палати «регіоналка» Раїса Богатирьова мотивує інтригами та глибою кризою, яка склалася у сфері державних закупівель. У Секретаріаті ж Президента висловили жаль щодо відставки Богатирьової.
Раніше перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Генеральній прокуратурі, МВС та Мінюстові розслідувати зрив випуску газети «Урядовий кур’єр», де мав друкуватися закон про держзакупівлі. Точніше, текст, ухвалений коаліційною більшістю після видання указу Президента про розпуск Верховної Ради як неправочинної.
«Не можна не висловити обурення щодо грубого втручання спецслужб у роботу газети „Урядовий кур’єр“. Уперше за історію існування офіційного урядового видання номер не вийшов у світ у повному обсязі. У такий спосіб певні сили боролися з оприлюдненням закону про держзакупівлі, який кладе край безпрецедентній корупції. Я звертаюся до представників Генпрокуратури., МВС, Міністерства юстиції: необхідно провести ретельне розслідування обставин перешкоджання виходу в світ урядового видання і матеріали надати на розгляд урядові», – заявляв Азаров.
Після цього висловлювання прес-служба Тендерної палати оприлюднила заяву з критикою на адресу першого віце-прем’єра. А у відповідь прес-служба Партії регіонів розкритикувала критиків із прес-служби Тендерної палати.
Богатирьова «побилася» з Азаровим навколо грошей у корупційній схемі?
Саме з цим, на переконання колишнього міністра економіки, бютівця Сергія Терьохіна, і пов’язана нинішня відставка Раїси Богатирьової.
Богатирьова та Азаров «побилися навколо грошей», стверджує Терьохін: «Я зв’язувався з людьми, які є навколо Тендерної палати. Те, що було оприлюднене в ЗМІ два дні тому щодо вислову Богатирьової про ініціативи уряду, це правда. І тепер Богатирьовій якось треба віддати назад. Саме тому сьогодні й було сказано, що Тендерна палата не має рації. Але вона пішла формально з цього посту, одначе й надалі керуватиме цією так званою Тендерною палатою».
Чим же є сьогодні Тендерна палата? Колишній заступник голови правління Національного банку Ярослав Солтис в інтерв’ю Радіо Свобода сказав так: «Такого органу державного немає. Треба при Міністерстві фінансів організувати департамент, який буде займатися організацією тендерів. Витрата державних коштів повинна вестися через конкурс. Треба прописати процедури, а Тендерна палата – це корупційна схема, корупційна організація».
Президент: потрібні нові, чинні зміни до закону про держзакупівлі
Тим часом Президент доручив Кабінетові Міністрів підготувати законопроект для підвищення ефективності системи держзакупівель.Віктор Ющенко затвердив указом вчорашнє рішення РНБО, в якому вказують на неефективність наявної системи держзакупівель. Урядові доручили підготувати зміни до відповідного закону, в якому мають бути передбачені підвищення порогу держзакупівель, скасування реєстру учасників держзакупівель, обмеження повноважень Тендерної палати та скасування обов’язкового забезпечення тендерної пропозиції.
Минулого місяця коаліційна більшість у розпущеній Верховній Раді внесла зміни до закону про держзакупівлі.
Однак Господарський суд Києва на забезпечення позову Тендерної палати заборонив офіційним виданням публікувати цей закон. Розгляд позову призначили на 6 вересня.
Проте частина накладу «Урядового кур’єра» з фотокопією ухваленого тексту таки вийшла друком. На цій підставі Микола Азаров заявляв, що ухвалений коаліційною більшістю розпущеного парламенту текст і є чинним законом.
Раніше перший віце-прем’єр-міністр Микола Азаров доручив Генеральній прокуратурі, МВС та Мінюстові розслідувати зрив випуску газети «Урядовий кур’єр», де мав друкуватися закон про держзакупівлі. Точніше, текст, ухвалений коаліційною більшістю після видання указу Президента про розпуск Верховної Ради як неправочинної.
«Не можна не висловити обурення щодо грубого втручання спецслужб у роботу газети „Урядовий кур’єр“. Уперше за історію існування офіційного урядового видання номер не вийшов у світ у повному обсязі. У такий спосіб певні сили боролися з оприлюдненням закону про держзакупівлі, який кладе край безпрецедентній корупції. Я звертаюся до представників Генпрокуратури., МВС, Міністерства юстиції: необхідно провести ретельне розслідування обставин перешкоджання виходу в світ урядового видання і матеріали надати на розгляд урядові», – заявляв Азаров.
Після цього висловлювання прес-служба Тендерної палати оприлюднила заяву з критикою на адресу першого віце-прем’єра. А у відповідь прес-служба Партії регіонів розкритикувала критиків із прес-служби Тендерної палати.
Богатирьова «побилася» з Азаровим навколо грошей у корупційній схемі?
Саме з цим, на переконання колишнього міністра економіки, бютівця Сергія Терьохіна, і пов’язана нинішня відставка Раїси Богатирьової.
Богатирьова та Азаров «побилися навколо грошей», стверджує Терьохін: «Я зв’язувався з людьми, які є навколо Тендерної палати. Те, що було оприлюднене в ЗМІ два дні тому щодо вислову Богатирьової про ініціативи уряду, це правда. І тепер Богатирьовій якось треба віддати назад. Саме тому сьогодні й було сказано, що Тендерна палата не має рації. Але вона пішла формально з цього посту, одначе й надалі керуватиме цією так званою Тендерною палатою».
Чим же є сьогодні Тендерна палата? Колишній заступник голови правління Національного банку Ярослав Солтис в інтерв’ю Радіо Свобода сказав так: «Такого органу державного немає. Треба при Міністерстві фінансів організувати департамент, який буде займатися організацією тендерів. Витрата державних коштів повинна вестися через конкурс. Треба прописати процедури, а Тендерна палата – це корупційна схема, корупційна організація».
Президент: потрібні нові, чинні зміни до закону про держзакупівлі
Тим часом Президент доручив Кабінетові Міністрів підготувати законопроект для підвищення ефективності системи держзакупівель.Віктор Ющенко затвердив указом вчорашнє рішення РНБО, в якому вказують на неефективність наявної системи держзакупівель. Урядові доручили підготувати зміни до відповідного закону, в якому мають бути передбачені підвищення порогу держзакупівель, скасування реєстру учасників держзакупівель, обмеження повноважень Тендерної палати та скасування обов’язкового забезпечення тендерної пропозиції.
Минулого місяця коаліційна більшість у розпущеній Верховній Раді внесла зміни до закону про держзакупівлі.
Однак Господарський суд Києва на забезпечення позову Тендерної палати заборонив офіційним виданням публікувати цей закон. Розгляд позову призначили на 6 вересня.
Проте частина накладу «Урядового кур’єра» з фотокопією ухваленого тексту таки вийшла друком. На цій підставі Микола Азаров заявляв, що ухвалений коаліційною більшістю розпущеного парламенту текст і є чинним законом.