Вже встановлені нові пріоритети для Туркменистану, вважає експерт із питань Центральної Азії та Кавказу Мурат Есенов: перш за все, це сусідні країни регіону. «Географія країн, які відвідав Президент, не випадкова, це фактично окреслений вектор економічних інтересів Туркменистану», – каже політолог.
Мехмет Сейфеттін Ерол, експерт турецького Університету Ґазі в Анкарі, погоджується, що Туркменистан зацікавлений у багатовекторній політиці. Однак, як і інші середньоазійські країни, Ашгабат залишається пов’язаним із Москвою – передовсім тому, що російський монополіст «Ґазпром» купує 70 відсотків усього туркменського газу.
Куди піде туркменський газ?
Туркменистан має гігантські запаси природного газу, більшість якого він продає Росії, а та, в свою чергу, Європі – з величезним зиском для себе.
На сьогоднішній день існують кілька проектів будівництва нових газопроводів, що оминають Росію і дають Ашгабатові більше гнучкості у виборі економічних партнерів.
Ініціативи обхідних газопроводів циркулюють давно, але досі лишались на папері – частково з об’єктивних причин, почасти – через примхи Сапармурата Ніязова. Чи стануть вони реальністю після смерті Туркменбаши?
Есенов каже, що теперішній Президент, на відміну від попереднього, розглядає проекти ґрунтовніше, а отже, шансів на їхню реалізацію стає більше.
Великі очікування
Також, вважає він, Бердимухаммедов виявляє себе як досвідчений політик, попри досить короткий термін перебування при владі.
«Він знає правила гри, особливо в його регіоні. Його кроки повністю відповідають реальній ситуації. Але іще раз наголошую: Туркменистанові потрібен час», — каже фахівець.
Москва, Вашингтон та Пекін очікують, що Бердимухаммедов буде передбачуваним та надійним лідером.
Традиційні партнери Туркменистану теж сподіваються на краще – зокрема, на пришвидшення будівництва газопроводів.
У минулому Ніязов неодноразово заявляв про наміри збільшити ціну на газ, однак Кремль одразу відсилав своїх емісарів до Ашгабата для залагодження ситуації.
Природній газ, найімовірніше, буде основною темою сьогоднішньої зустрічі в Пекіні. Китай, один із найбільших експортерів енергетичних ресурсів, останнім часом збільшив експорт нафти та газу з азійських країн.
Туркменистан підписав низку угод із Китаєм іще за часів Ніязова, зокрема, щодо газопроводу Туркменистан – Китай, введення в експлуатацію якого очікується у 2009 році. Вірогідно, Бердимухаммедов запевнятиме Пекін, що угода лишається чинною.