Естонсьу старовину оберігає українець зі Стрия

Борис Дубовик, начальник Державного департаменту охорони культурної спадщини – українець, родом зі Стрия Львівської області. Але в Естонії вже 30 років. Останні 7 очолює департамент. Робота якого цілком може бути взірцем для українських пам’яткоохоронних структур. Наприклад, євроремонт у пам’ятці архітектури, що повально відбувається в Україні, в Естонії – нонсенс. І це не тому, що тамтешні власники старовинних будівель не бажають відремонтувати все швидше, дешевше і на власний смак. Чинити подібне забороняє закон. Дотримання норм закону безкомпромісно контролює департамент охорони пам’яток і плюс до цього веде роз’яснювальну роботу з власниками.

Зберігаючи старовинне, збагачуєш майбутнє

Ще десь 10 років тому у Таллінні була хвиля, щоб скоріше то зробити, якимись гіпсовими плитами то забити і продати, розповідає Борис Дубовик. На сьогодні, перед тим, як купити дім у старому місті, потенціальний покупець дзвонить і питає, чи можна там щось старе знайти. Наприклад, балки дерев’яні, середньовічні портали. Люди зрозуміли, що простий ремонт в старому місті, він нічого не принесе. Завдяки тому, що трохи дорожче буде, то кожен дім особливий, як кожна людина, якщо сьогодні добавите 100 тисяч, наступний рік ви виграєте мільйон. Цю зміну свідомовсті Борис Дубовик вважає своєю великою перемогою.

Винятків щодо рівності перед законом в Естонії немає. Хоча минулого року спростувати це намагалася член парламенту, яка у старовинній кам’яниці забажала збільшити кількість вікон. З цього приводу преса на всю країну зчинила скандал і пані депутат мусила все переробляти плюс платити чималий штраф. Загалом, засоби масової інформації Борис Дубовик називає великою допомогою справі охорони пам’яток.

Якщо хтось щось зробить проти закону, то одразу вийде в газетах- і людям не дуже приємно, навіть якщо великі магнати, щоб їхні фамілії звучали по телевізії чи в газетах. Я для медіа найкращий істочник інформації- де що у місті робиться. З медіа треба мати дуже добрий стосунок, не треба заменшувати їх роль у нашій праці.

А що отримує держава отак панькаючись з пам”ятками? Величезні прибутки за рахунок туризму. Минулого року в Таллінні побувало 3 млн туристів. Це вдвічі більше за населення всієї Естонії. Для порівняння Київ того року відвідало менше 200-т тисяч. Експерти стверджують, що туристичні перспективи Української столиці нерадісні. Бо кількість архітектурних принад Києва катастрофічно скорочується. Українські пам”яткоохоронці руйнування пам”яток пояснюють недосконалим законодавством. Але Борис Дубовик, директор державного департаменту культурної спадщини Естонії говорить, що добиватися успіху можна не через ідеальний закон, а через людей, які здатні його впроваджувати в життя.

Який би ідеальний закон не був- як немає людей, які б впроваджували його до життя, такого закону ідеального ніхто не придумає.