«Не скажу, що ми тут грали у футбол – цього ще не було. Але в провінції, де ми розташовані, ситуація дуже спокійна, весь цей час усе було мирно. Були, щоправда, деякі інциденти, але невеликі. Ми контактуємо з місцевими мешканцями, і вони сприймають нашу присутність тут як таку, що потрібна для підтримання миру».
Грузинські військові перебувають в Іраку від 2003 року. Але якщо на початку їх було всього 79, то згодом ця кількість зросла до 850, а потім і до 2000. Тепер грузинський контингент в Іраку – третій за чисельністю після США та Великої Британії. Те, що грузинам довірили антиконтрабандну операцію в Аль-Куті, засвідчує: вони перейшли від допоміжних завдань до виконання справді відповідальних місій.
Збільшити чисельність грузинського контингенту в Іраку президент Михаїл Саакашвілі пообіцяв ще на початку цього року:
«Грузини ніколи не втікали від труднощів, навіть у найважчих обставинах. У цей вирішальний для воєнної операції рік ми не лише не зменшимо нашу військову присутність в Іраку, але, навпаки, збільшимо її».
Згодом парламентський комітет з питань безпеки та оборони одноголосно підтримав рішення збільшити чисельність грузинських військових в Іраку більш ніж удвічі. Однак на вулицях Тбілісі не всі однаково ставляться до цього.
Дівчина: «Це небезпечно. Мій друг в Іраку, і я дуже боюсь».
Чоловік: «Вони йдуть туди добровільно й знають, куди йдуть, чи не так? І, напевне, це добре для країни».
Жінка: «Це великий ризик. Так багато грузинських солдатів. Як щось трапиться, вони матимуть мало шансів повернутися».
Грузинські посадовці визнають, що їхні вояки в Іраку наражаються на небезпеку. Але доводять, що рішення про збільшення чисельності контингенту є дуже важливим для просування Грузії на шляху євроатлантичної інтеграції. Зокрема, про це говорить міністр оборони Давид Кезерашвілі:
«Якщо ми всерйоз хочемо стати членами Альянсу, то звісно, маємо брати на себе відповідальність і діяти так, як інші країни НАТО».
Збільшення грузинської присутності в Іраку відбувається на тлі постійної напруги між Тбілісі та сепаратистськими регіонами Грузії – Південною Осетією та Абхазією. Тож багато хто розглядає питання підвищення бойової готовності грузинських військ також і у внутрішньополітичному контексті.