
Говорить президент Радіо Свобода Джефф Ґедмін:
«Вісім довгих місяців колеги Парназ на Радіо Свобода чекали на день, коли вона знову стане вільною. Ми щасливі, що вона нарешті возз”єдналася з родиною, колегами та, дозвольте додати, вперше – з новонародженим внуком».
Президент Радіо Свобода також подякував усім, хто переживав за долю Азіми. Він висловив занепокоєння карними обвинуваченнями, що їх висунули проти журналістки в Ірані. І які не зняли з Азіми після її звільнення.
Її адвокат Могамад Госейн Аґассі сказав в інтерв”ю Радіо Свобода:
«Якби це була звичайна справа, а не політична, що має стосунок до проблем безпеки, то її б закрили у межах чотирьох місяців. Та позаяк це особлива справа, в якій згадувалося, що обвинувачена Азіма має особливий статус у міжнародних стосунках, ми не можемо напевно передбачити, що буде далі. Тож маємо залишити для майбутнього розвитку подій в міжнародних стосунках і політичних проблемах».
Іранська прокуратура висунула Азімі обвинувачення у діях, що загрожують національній безпеці через поширення антиіранської пропаганди на Радіо Фарда – спільної перськомовної служби Радіо Свобода та Голосу Америки. Азіма заперечує обвинувачення і наполягає на тому, що місія її радіо полягає у поширенні новин та інформації, а не політичній діяльністі.
Працюючи на Радіо Свобода Азіма підготувала численні передачі про перську літературу, сучасну історію Ірану, становище іранської жінки, етнічні та релігійні меншини, мас-медіа та різні аспекти стану з правами людини в Ірані. Також вона переклала мовою фарсі понад 30 книжок, включно з романом «Кохання під час холери» колумбійського письменника Ґабріеля Ґарсії Маркеса та “Старий і море” американця Ернеста Гемінґвея.
Врешті Азіму випустили під заставу у понад півмільйона доларів, що вважається дуже великою сумою для Ірану. Суд прийняв оцінку помешкання матері Азіми саме на цю суму. Журналістка розповідала, що їй дозволяли пересуватися у межах Ірану, але вона відчувала себе наче у «великій в”язниці». Також вона каже, що в обмін на закриття справи їй пропонували звільнитися з радіо, але вона відмовилася це зробити. Можливо, її нинішньому звільненню сприяв тиск правозахисників, а також властей США. Іранські власті і далі утримують двох інших іранських американців.