Парламентські вибори -2007: дніпропетровський інтерес

Із майже 5-ти тисяч кандидатів у нардепи цього разу лише 4% дніпропетровців, тобто майже на чверть менше, ніж на минулих виборах. Відтак місцеві експерти роблять висновок: облич «своїх» у найвищих ешелонах влади найближчим часом не побачити. Леонід Брежнєв, Володимир Щербицький, Леонід Кучма… Дніпропетровщина як «кузня кадрів» – у минулому.

Керівник Дніпропетровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна у виборчих списках нарахувала 17 земляків, які майже стовідсотково потраплять до парламенту. Каже, брала по максимуму – і Юлію Тимошенко, яку вважає дніпропетровчанкою тільки за пропискою, і кількох кандидатів-киян із бізнес-інтересами в регіоні.

«Позиції Дніпропетровщини слабшають, дніпропетровці є в списках, але не тих політичних сил, що є потужними і пройдуть 3-відсотковий бар’єр. Якщо взяти дослідження 2001-го року — у нас була самоідентифікація, ми вважали, що нам потрібна політична сила, яка б відстоювала її інтереси. А дослідження 2006-2007-го року показують, що це не є головним чинником успішності регіону».

Дніпропетровщина стає електоральним донором Донеччини

Те, що потужний промисловий регіон і донор бюджету, недопредставлений у виборчих списках, кажуть експерти, свідчить про кризу регіональної еліти. Дніпропетровщина не має харизматичних лідерів і нових ідей, відтак програє іншим областям у боротьбі за розподіл ресурсів на загальнодержавному рівні, переконаний лідер громадської організації «Громадянський актив Дніпра» Андрій Денисенко. Каже, поки в авангарді «донецькі».

«Дніпропетровщина, будучи мотором української економіки, програє конкурентну боротьбу. Ми бачимо, що в Дніпропетровську метро стоїть і не будується, з іншого боку, завдяки вливанням із державного бюджету, в Донецьку будуються чудові дороги. Дніпропетровщина, програючи, фактично стає електоральним донором».

Усі регіони зацікавлені в одному

Із цим категорично не погоджується політичний оглядач Юрій Райхель. Він вважає, що радянська, суто арифметична система підрахунку «своїх» у владі принципово не правильна, а у виборах нинішнього року інтерес Дніпропетровщини збігається з інтересами інших промислових регіонів:

«Арифметичний підхід не придатний, бо найпотужніша індустріально земля Баварія має не найбільше представництво в бундестагу, а найбільш населений і потужний штат Каліфорнія має менше представництво у конгресі, ніж малесенький штат Мен. Нічого страшного в цьому немає. Головним інтересом Дніпропетровського, як і будь-якого регіону, є децентралізація і протистояння центристським прагненням Києва. Як тільки так стане, відпаде необхідність їхати в столицю, як Растіньяку, для кар’єрного зростання».

Поки ж усі погляди регіону – на столицю, чи не майне десь знайоме обличчя. Міністр регіонального розвитку Володимир Яцуба та лідерка опозиції Юлія Тимошенко… Нових поки не видно.