Людмила Марчук
«На президентських виборах 2004 року нас не виявилося у спискові, але тоді я встиг себе включити, а дружина – тільки в день виборів, через суд. У 2006-му, на виборах до Верховної Ради нас знову немає в списках. Нинішні дострокові, ми заздалегідь прийшли на дільницю – нас знову немає. Пишемо скаргу, і нас включають у списки. Хто там так нас завжди «кидає»? Сусіди всі є, а нас немає…»
Факти систематичного невключення виборців у списки і справді повторюються з року в рік, підтверджує голова Рівненської організації Комітету виборців Олексій Горецький:
«Ми маємо чимало таких прикладів по різних дільничних комісіях, що людей із попередніх виборів, які були включені до списків, зараз у списках немає, навіть тих, які на минулих виборах писали скарги до окружних комісій і до суду…» Олексій Горецький радить громадянам перевіряти себе у списках заздалегідь. Однак серед рівнян є й такі, хто впевнений – їх у списках не виявиться. Серед них і редактор газети «Рівне-ЧАС» Людмила Марчук. Уже 15 років вона мешкає у Рівному і часто відстоює своїми публікаціями права земляків. Однак сама виявилась позбавленою цих прав.
«Незважаючи на те, що я громадянка України і патріот цієї держави, я на цих виборах проголосувати не зможу, бо мешкаю у відомчому гуртожитку вже 13 років, і з 2002 року в мене прописка не продовжена. Права голосування позбавлена не тільки я, а й мій син, якому 24 роки… Я мала вклеїти у паспорт фото у 45 років, але оскільки прописку принципово не продовжують, я його не вклеюю вже три роки, бо не можу вклеїти без прописки…»
Пані Людмила майже не обмовилась, називаючи реєстрацію пропискою, хоча в Україні давно прописка замінена на реєстрацію, яка має не дозвільний, а інформаційний характер. Все ж нерідко закон виявляється безсилим перед свавіллям чиновників та чиєюсь халатністю.