Провідним автором дослідження, опублікованого у виданні «Genome Biology», є доктор Стів Коул із Каліфорнійського університету у Лос-Анжелесі.
Разом з колегами він дослідив ДНК 14 людей, шестеро з яких отримали найвищий бал у тесті на визначення ступеню самотності.
Гени самотніх людей і тих, кому не бракує спілкування, відрізняються
Доктор Коул з’ясував, що негативні для здоров’я наслідки соціальної ізоляції є настільки глибокими, що гени імунної системи одинаків змінюють свою поведінку.
Зокрема, виявилось, що певні гени таких людей надто виражені – у тому числі ті, що пов’язані з різними запаленнями.
Водночас гени, задіяні у боротьбі з вірусами та виробництві імунних антитіл, виявляли більшу активність у тих суб’єктів дослідження, хто не скаржиться на брак спілкування.
Самотні люди частіше страждають на онкозахворювання, інфекції та серцеві хвороби, дійшли висновку американські дослідники.
Але здоров’я пов’язане не з кількістю знайомих, а з тим, скількох із них людина вважає справді близькими, наголошує доктор Коул.
Він стверджує, що визначення найбільш активних в організмі самотніх людей генів може пізніше стати в пригоді фахівцям, які випробовують методи лікування для зменшення впливу самотності на здоров’я.
Український погляд на зв’язок самотності та генетики
Свою думку з приводу дослідження американських вчених в інтерв’ю Радіо Свобода висловила директор Інституту молекулярної біології і генетики України Єльська Ганна Валентинівна.
«Це дуже цікава робота, хоча вона дуже неоднозначна, і про це самі автори пишуть, бо вони ще не можуть зробити конкретного остаточного висновку: чи це самотність призводить до підвищеної схильності до хвороб, чи то навпаки – склад геному, його виявлення такі, що людина має всі ці хронічні запалювальні процеси, і це позначається на її соціальній поведінці. Дослідження ще раз доводить, що людина є, як-то кажуть, твариною соціальною, тобто людина у соціальному оточені, і це соціальне оточення має бути сприятливим для її як психічного, так і, як тепер виявилось, здоров’я на рівні молекулярних змін у геномі».
Разом з колегами він дослідив ДНК 14 людей, шестеро з яких отримали найвищий бал у тесті на визначення ступеню самотності.
Гени самотніх людей і тих, кому не бракує спілкування, відрізняються
Доктор Коул з’ясував, що негативні для здоров’я наслідки соціальної ізоляції є настільки глибокими, що гени імунної системи одинаків змінюють свою поведінку.
Зокрема, виявилось, що певні гени таких людей надто виражені – у тому числі ті, що пов’язані з різними запаленнями.
Водночас гени, задіяні у боротьбі з вірусами та виробництві імунних антитіл, виявляли більшу активність у тих суб’єктів дослідження, хто не скаржиться на брак спілкування.
Самотні люди частіше страждають на онкозахворювання, інфекції та серцеві хвороби, дійшли висновку американські дослідники.
Але здоров’я пов’язане не з кількістю знайомих, а з тим, скількох із них людина вважає справді близькими, наголошує доктор Коул.
Він стверджує, що визначення найбільш активних в організмі самотніх людей генів може пізніше стати в пригоді фахівцям, які випробовують методи лікування для зменшення впливу самотності на здоров’я.
Український погляд на зв’язок самотності та генетики
Свою думку з приводу дослідження американських вчених в інтерв’ю Радіо Свобода висловила директор Інституту молекулярної біології і генетики України Єльська Ганна Валентинівна.
«Це дуже цікава робота, хоча вона дуже неоднозначна, і про це самі автори пишуть, бо вони ще не можуть зробити конкретного остаточного висновку: чи це самотність призводить до підвищеної схильності до хвороб, чи то навпаки – склад геному, його виявлення такі, що людина має всі ці хронічні запалювальні процеси, і це позначається на її соціальній поведінці. Дослідження ще раз доводить, що людина є, як-то кажуть, твариною соціальною, тобто людина у соціальному оточені, і це соціальне оточення має бути сприятливим для її як психічного, так і, як тепер виявилось, здоров’я на рівні молекулярних змін у геномі».