Лонський часопис Економіст» запитує у своїй редакційній статті від 27 вересня стосовно головного наслідку виборів 30 вересня в Україні, чи «зможе українська політична еліта створити працездатний уряд, точніше – чи здатна Україна, яка немає традицій державності, стати успішною державою». Це видання вважає, що значення українських виборів для Європи важко переоцінити, бо їхній позитивний результат може благотворно вплинути на цілий регіон, включно з Білоруссю та Молдовою.
Поразкою «помаранчевої революції» скористалися її вороги
«Економіст» підкреслює, що «помаранчева революція» не змогла створити інститутів здатних забезпечити належне функціонування держави і цим скористалися «антигерої 2004 року», головним з яких є Віктор Янукович. Лондонське аналітичне видання обвинувачує Віктора Ющенка у тому, що він «не зміг розірвати зв’язок між політикою та бізнесом і дивився крізь пальці на з’яву сумнівного посередника, котрий прибрав до рук поставки російського газу до України». Тому «Економіст» вказує на те, що жодна з партій не отримає вирішальної більшості в парламенті і внаслідок має виникнути коаліції у тому чи іншому форматі.
Лондонський часопис не виключає, що окрім можливого союзу помаранчевих сил, БЮТ і НУНС, не виключене створення коаліції на базі Партії регіонів і «Нашої України –Народної Самооборони» і додає, що «Янукович та Ахметов вже розмовляли з Ющенком на цю тему і президент не виключав можливості союзу з опонентами». Інакше, на думку «Економіста», «якщо Партія регіонів не зможе створити уряд, Янукович може вивести своїх прихильників на вулиці чи просто бойкотувати парламент».
Молоді і старі донецькі регіонали. Хто переможе?
«Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» також наводить інформації впливових людей з Партії регіонів про те, що саме перед цим днем, 28-го травня, чи не найвпливовіший член Партії регіонів, мільярдер Ринат Ахметов не раз таємно зустрічався з Віктором Ющенком. Німецька газета вважає, що Партією регіонів керують кілька голів, а озвучує для громадськості лише один язик, і то після багатьох цензурних фільтрів. «Франкфуртер Альґемайне» має на увазі те, що ця партія не є однорідною і складається щонайменше з двох груп впливу: групи Ахметова та молодих донецьких, які хочуть незалежної України і стабільного просування у світові ринкові структури, і промосковської групи «старих донецьких», які тяжіють до старих часів номенклатурної диктатури й намагаються ізолювати Україну від Заходу навіть ціною розпалювання в державі гострого конфлікту.
Серед «старих донецьких» «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» виділяє першого віце-прем’єра Миколу Азарова, до якого наближені нинішній міністр палива та енергетики Юрій Бойко, міністр транспорту Микола Рудьковський і віце-прем’єр уряду Януковича Дмитро Табачник. Німецька газета вважає, що зовні Віктор Янукович, як лідер партії, більше піддається впливу саме останніх. Про це свідчать ініціативи «регіоналів» щодо проведення референдуму стосовно російської мови та НАТО, про «нейтральний» статус України та інше.
«Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» риторично запитує, чи вдасться прозахідним силам довкола Ющенка досягнути угоди з олігархами сходу України у подоланні пострадянських промосковських сил, які все ще потужні в Партії регіонів? І на завершення «Франкфуртер Альґемайне Цайтунґ» так само риторично відповідає, що «спроба ця може потерпіти невдачу, бо фальсифікатори виборів і підпалювачі війни довкола Януковича все ще дуже сильні. Однак... спроби ці не безнадійні»,– резюмує німецька газета.
Польська «Жеч посполіта» наводить 28 вересня думки експертів про те, що в українських виборах йде кампанія «на знищення ворогів». Газета також публікує прогнози аналітиків про те, що в Україні «справжня буря розпочнеться після виборів». Це варшавське видання також вказує на «відкрите втручання в передвиборчу гру в Києві з боку Росії», що випливає із офіційної заяви посла Москви Віктора Черномирдіна, який відкрито заявив - «ціна на російський газ для України буде залежати від складу майбутнього українського уряду».
Впливова «Файненшел Таймс» 21вересня опублікувала великий матеріал з шістьма фото-портретами найбільших українських олігархів. Красномовним є і заголовок статті: «Над українськими виборами нависають величезні тіні олігархів». Газета зауважує, що обіцянки Помаранчевої революції віддалити українських багатіїв від політики так і не здійснилися. «Файненшел Таймс» наголошує, що «навіть Віктор Ющенко, який часто засуджує політичний вплив українських олігархів, дозволив собі зблизитися з відомими підприємцями – донорами благодійних організацій, які підтримують Ющенка».
Газета пише, що «більшість олігархів підтримують урівноваження давніх українсько-російських зв’язків тіснішими стосунками з Євросоюзом. А оскільки в останні роки Європа стала головним торговим партнером України, олігархи все більше підтримують політику орієнтації на ЄС, яку проводить Київ». Хоча «Файненшел Таймс» цитує відомих політичних експертів з Києва, які вважають, що між олігархами з табору Віктора Януковича і олігархами, які підтримують президента та Юлію Тимошенко, існує розкол, і далі наводить слова одного з аналітиків, що «суперництво між цими двома групами досить безпощадне і руйнівне».
На думку газети, Віктора Ющенка найбільше хвилює позиція найбагатшого олігарха від Партії регіонів, Рината Ахметова, який «відкрито втручається в політику». Інші ж олігархи, як зауважує «Файненшел Таймс», намагаються до певної міри дистанціюватися від гострого політичного протистояння в Україні. Газета перераховує найголовніших українських мільярдерів – Рината Ахметова, Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського, Костянтина Жеваго, Дмитра Фірташа та Сергія Таруту і дає їм короткі політичні характеристики.