Для успішної інтеграції важливо, щоб представники некорінного населення оволоділи державною мовою, набули громадянство Естонії, знали історію та культуру цієї країни. Однак, щоб вирішити цю проблему, недостатньо бажання лише представників національних меншин, цього повинні хотіти й самі естонці. Адже інтеграція — це двосторонній процес, вважають експерти.
Радник міністра Естонії у справах народонаселення Ева-Марія Азарі вважає, що всі інтегруються разом. І дуже важливо, щоб у цьому процесі брали участь, як естонці, так і неестонці.
Потрібна справжня інформація про Естонію. Але якою мовою?
Сьогодні майже 20% російськомовного населення Естонії не володіє естонською мовою, а інформацію про події в цій країні та її історію, досить часто неадекватну, черпає з інших інформаційних джерел. Зокрема, дані дослідження «Міжнаціональні відносини та перспективи інтеграції в Естонії» свідчать, що представники російськомовного населення та естонці по-різному оцінюють історичні події. Ці розбіжності у поглядах можна було спостерігати під час подій, пов’язаних з перенесенням пам’ятника Бронзовому солдатові.
На думку співавтора дослідження, професора Естонської художньої академії Давіда Всевіова, відчуття належності до Естонії у некорінного населення може виникнути тоді, коли вони отримають (і їхньою рідною мовою) більш широкий доступ до адекватної інформації про цю країну. Надати людям правдиву інформацію про Естонію тією мовою, яку вони роозуміють, було б прагматичним кроком, переконаний професор Всевіов.
Українці більш відкриті до інтеграційного діалогу
Фахівці зазначають, що, говорячи про інтеграцію, не йдеться лише про російське населення, адже в Естонії проживає 120 національностей. Українська меншина складає 2% від загальної кількості населення цієї країни. Те, що українці більш відкриті до інтеграційного діалогу, відчув на собі музикант Руслан Трочинський, який приїхав в Естонію лише три роки тому, але вже вільно володіє естонською мовою і навіть організував українсько-естонський гурт «Свята Ватра».
Головне, вважає Руслан, бажання стати належним до країни, де проживаєш. «Так само, як і інші нації, які тут проживають, то даремно вони почувають себе так, ніби хтось до них ставиться погано. Ніхто до них не ставиться погано, усі відкриті. Будь ласка, вивчайте мову. Якщо хочете голосувати за президента, голосуйте. Усе відкрито, залежить тільки від бажання. Інша справа, що, можливо, вони дивляться інші телеканали, де не зовсім вірна інформація», – розмірковує Руслан Трочинський.
Радник міністра Естонії у справах народонаселення Ева-Марія Азарі вважає, що всі інтегруються разом. І дуже важливо, щоб у цьому процесі брали участь, як естонці, так і неестонці.
Потрібна справжня інформація про Естонію. Але якою мовою?
Сьогодні майже 20% російськомовного населення Естонії не володіє естонською мовою, а інформацію про події в цій країні та її історію, досить часто неадекватну, черпає з інших інформаційних джерел. Зокрема, дані дослідження «Міжнаціональні відносини та перспективи інтеграції в Естонії» свідчать, що представники російськомовного населення та естонці по-різному оцінюють історичні події. Ці розбіжності у поглядах можна було спостерігати під час подій, пов’язаних з перенесенням пам’ятника Бронзовому солдатові.
На думку співавтора дослідження, професора Естонської художньої академії Давіда Всевіова, відчуття належності до Естонії у некорінного населення може виникнути тоді, коли вони отримають (і їхньою рідною мовою) більш широкий доступ до адекватної інформації про цю країну. Надати людям правдиву інформацію про Естонію тією мовою, яку вони роозуміють, було б прагматичним кроком, переконаний професор Всевіов.
Українці більш відкриті до інтеграційного діалогу
Фахівці зазначають, що, говорячи про інтеграцію, не йдеться лише про російське населення, адже в Естонії проживає 120 національностей. Українська меншина складає 2% від загальної кількості населення цієї країни. Те, що українці більш відкриті до інтеграційного діалогу, відчув на собі музикант Руслан Трочинський, який приїхав в Естонію лише три роки тому, але вже вільно володіє естонською мовою і навіть організував українсько-естонський гурт «Свята Ватра».
Головне, вважає Руслан, бажання стати належним до країни, де проживаєш. «Так само, як і інші нації, які тут проживають, то даремно вони почувають себе так, ніби хтось до них ставиться погано. Ніхто до них не ставиться погано, усі відкриті. Будь ласка, вивчайте мову. Якщо хочете голосувати за президента, голосуйте. Усе відкрито, залежить тільки від бажання. Інша справа, що, можливо, вони дивляться інші телеканали, де не зовсім вірна інформація», – розмірковує Руслан Трочинський.