Крокую найдовшою в Європі ужгородською липовою алеєю, яку нині охрестили набережною Незалежності. Ці товсті старі дерева вздовж широкого та повноводного Ужа у далекому 1928 році садили чехи. Садівники тоді напевне й не думали, що майже через століття їхній проект стане однією з візитівок старого міста в центрі Європи.
 |
| Будівля, у якій розміщений нині медичний факультет Ужгородського національного університету, за часів Чехословаччини була жандармерією. |
| (RadioSvoboda.Ua) |
Нині ж помилуватися липовою алеєю в період цвітіння дерев з’їжджаються туристи з усієї Європи. А вздовж самої алеї – величні та водночас вишукано прості будівлі.
Ужгород розбудовував такий собі пан Крупка |
| Найдовша у Європі липова алея - нині улюблене місце відпочину ужгородців. |
| (RadioSvoboda.Ua) |
Унікальною та важкою була робота чеських майстрів, яким доводилося зводити їх, бо тривало будівництво в так званому мікрорайоні Галаго, який на початку минулого століття не був нічим іншим, як… болотом. Історик, викладач Ужгородського національного університету Федір Шандор розповідає що в Галаго збудували будинок уряду, жандармерію, військову поліцію. Також було збудовано кілька чеських шкіл і величезний мікрорайон для державних службовців, а також приватний сектор для тих урядовців, які не хотіли жити в державних будівлях.
Історики розповідають, що за розбудову Ужгорода свого часу взявся відомий чеський архітектор Антон Крупка. Саме він у 1947 році зводив перший у світі готель «Інтерконтиненталь» у Нью-Йорку, а до Другої світової війни працював у нинішньому Закарпатті. Його проекти – будівля нинішньої обласної адміністрації в Ужгороді, будинок профспілок, приміщення нинішнього медичного факультету, може, й не відрізняються зовнішніми прикрасами, але продумані до кожної дрібнички.
 |
| Нинішню будівлю обласної адміністрації проектував чеський архітектор А. Крупка |
| (RadioSvoboda.Ua) |
Нинішня обладміністрація, а за часів Чехословаччини будинок уряду, — справжня родзинка, стверджує Федір Шандор. Будинок поділений на 8 частин, це не єдина будівля. Його унікальність полягає в тому, що якщо трапиться землетрус, а Закарпаття в цьому плані небезпечна зона, будинок одразу не впаде, а рухатиметься падіння за годинниковою стрілкою.
А ще за часів Чехословаччини в Ужгороді побудували перший транспортний міст, проклали низку доріг не лише в місті, а й у всій області. Історики кажуть, що всього за два десятиліття Ужгород та й усе нинішнє Закарпаття отримали тоді такий поштовх у всіх галузях життя, за який будуть вдячні чехам довіку.
