Двадцять років тому інтерес до східних релігій був незмінною складовою радянського культурного «андерграунду». І якраз Борис Гребенщиков написав для «Акваріуму» чимало пісень і музичних композицій, навіяних філософією буддизму.
Нині Гребенщиков упевнений, що Буддизм не потребує реклами, як, власне, і будь-яка інша релігія: «І християнські святі у більшості своїй намагались уникати публічності – адже, якщо розмовляєш з Богом, чи потрібні тобі публікації у пресі? Такий press relations – він потрібен, швидше, людям, які не по-справжньому, а для вигляду чимось серйозним займаються».
Борис Гребенщиков переконаний також, що мантри, покладені на ритміку рок-н-ролу, мають і терапевтичну, і містичну, і психологічну дію. Але чи потрібні такі музичні композиції пересічному слухачеві, наприклад, у Росії, виконавець не знає.
На його думку, морально-психологічна ситуація у Росії, ставлення до культури лишилися незмінним з радянських часів: «Як це не дивно, як не парадоксально, але я бачу усе те саме. Просто, можливо, люди по-іншому вбрані. А у принципі усе те саме. І я боюсь, що Росія насправді не змінювалась, а лишилась такою, якою була до різних революцій».
Але празькі виступи Гребенщикова, поєднання медитативних мантр з динамічним рок-н-ролом, на думку чеських музичних критиків, можна назвати черговою «російською революцією» – революцією музичною.
Нині Гребенщиков упевнений, що Буддизм не потребує реклами, як, власне, і будь-яка інша релігія: «І християнські святі у більшості своїй намагались уникати публічності – адже, якщо розмовляєш з Богом, чи потрібні тобі публікації у пресі? Такий press relations – він потрібен, швидше, людям, які не по-справжньому, а для вигляду чимось серйозним займаються».
Борис Гребенщиков переконаний також, що мантри, покладені на ритміку рок-н-ролу, мають і терапевтичну, і містичну, і психологічну дію. Але чи потрібні такі музичні композиції пересічному слухачеві, наприклад, у Росії, виконавець не знає.
На його думку, морально-психологічна ситуація у Росії, ставлення до культури лишилися незмінним з радянських часів: «Як це не дивно, як не парадоксально, але я бачу усе те саме. Просто, можливо, люди по-іншому вбрані. А у принципі усе те саме. І я боюсь, що Росія насправді не змінювалась, а лишилась такою, якою була до різних революцій».
Але празькі виступи Гребенщикова, поєднання медитативних мантр з динамічним рок-н-ролом, на думку чеських музичних критиків, можна назвати черговою «російською революцією» – революцією музичною.