Президент Бакієв стверджує, що впровадження нової Конституції та дострокові парламентські вибори дозволять збалансувати повноваження різних гілок влади.
«Чому нам не послухати думки народу? Нація ухвалить на референдумі Основний закон, і після цього все чинне законодавство буде приведено у відповідність до Конституції. Тоді зникне вся напруга між урядом та парламентом. Уряд і парламент матимуть різні сфери відповідальності. Чесно кажучи, досі парламент не мав жодної відповідальності», – заявив президент Киргизстану.
Серед важливих змін, запроваджених у новій редакції Конституції, скасування смертної кари, обмеження максимального строку перебування на посаді президента для однієї людини двома термінами та інші. Частина змін гарантують громадянські права та свободи населення – зокрема, право на свободу зібрань, мітингів та демонстрацій, а також право на страйк.
Чи обґрунтовані побоювання опозиції стосовно можливості зміцнення «авторитарної влади однієї особи»?
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що до авторитаризму в Киргизстані не дійде, але не через демократичність влади, а через конкурентне середовище, яке створюють регіональні угруповання, що діють в киргизькій політиці.
«Очевидно, що теперішній президент Киргизстану намагається сконцентрувати в своїх руках більше повноважень, більше влади у боротьбі з конкуруючими регіональними елітами. Але видається так, що ці спроби, найімовірніше, будуть невдалими через те, що регіональні еліти досить впливові і конкурентоспроможні», – сказав Ігор Семиволос.
Політична нестабільність, припинити яку покликана нова редакція Конституції, переслідує Киргизстан понад два роки після Революції тюльпанів. Спроби відійти від авторитарної системи, створеної колишнім президентом Аскаром Акаєвим, наштовхнулись на труднощі, пов’язані з боротьбою за владні повноваження між президентом, парламентом та урядом.
Попередні дві версії змін до Основного закону, запроваджені у листопаді та грудні 2006, були у вересні цього року скасовані Конституційним судом.