Європарламент дав добро на те, аби чинності набули дві угоди з Україною: про спрощення візового режиму і реадмісію - повернення нелегальних мігрантів. Таким чином Україна наблизилася ще на один крок до того, аби її громадяни оформлювали візи до Шенгенської зони за спрощеною схемою.
Обидві угоди – і про візовий режим, і про реадмісію будуть ще розглядатися Радою Євросоюзу, де і буде ухвалюватися остаточне рішення. І там можуть виникнути серйозні перешкоди, адже Румунія і Болгарія мають намір блокувати ратифікацію обох угод. Річ у тім, що ці країни незадоволені тим, що Україна не запровадила для них безвізовий режим, як Київ зробив свого часу для 25 країн ЄС. А Брюссель вимагає від України, аби вона скасувала візи для громадян Румунії і Болгарії.
Відомо, що угоду про спрощення візового режиму підтримала переважна більшість європарламентарів – 539, проти проголосувало 36 чоловік, а утрималися 12. А взагалі-то остаточне рішення про спрощення візового режиму з Україною залежить не від євродепутатів, а від країн Євросоюзу. Київ висловлював сподівання, що угода набере чинності вже з 1 січня наступного року, але це залежить і від волі країн ЄС, і від терміну розгляду угоди на сесії Верховної Ради.
Що передбачає спрощення візового режиму?
Угода дозволяє видавати візи у встановлені терміни, передбачає пільгові тарифи, включно з безплатними візами для студентів, журналістів, пенсіонерів, дітей, учасників культурних і освітніх обмінів та інших категорій громадян. Для тих людей, які не матимуть пільг, віза коштуватиме 35 євро. Угода передбачає полегшену процедуру видачі насамперед віз на термін до 3 місяців. А якщо українському громадянину відмовлять візу, то консул має пояснити причини.
Мова йде про візи до Шенгенської зони. Це означає, що із старих країн ЄС угода не поширюватиметься на Британію, Ірландію і Данію. Серед новачків у Євросоюзі намір видавати громадянам України шенгенські візи вже з кінця цього року мають 9 країн – це Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина і Мальта.
Сьогодні Європарламент також підтримав угоду про реадмісію, тобто, повернення нелегальних мігрантів. Завдяки цьому документу Брюссель і Київ встановлюють чіткі правила гри щодо осіб, які нелегально мешкають не території Євросоюзу та України. Тобто, сторони обумовлюють, як і коли повертати нелегалів, причому мова йде не тільки про громадян України та країн ЄС, але і про осіб без громадянства та про громадян третіх країн.
Українська оцінка
Представник України при ЄС Роман Шпек вважає, що це рішення свідчить про те, що Євросоюз поступово виконує внутрішні процедури для набуття чинності угод про спрощення візового режиму і повернення нелегальних мігрантів. Водночас він зауважив, що в української сторони залишаються питання щодо того, чи здатний ЄС виконувати певні положення угод.
Зокрема, наголосив Шпек, це стосується декларації про мотивацію рішень про відмову у видачі віз та декларації про доступ громадян на отримання інформації про оформлення віз. Посол Шпек заявив, що Україна закликає ЄС врегулювати усі необхідні процедури якнайшвидше.
Обидві угоди – і про візовий режим, і про реадмісію будуть ще розглядатися Радою Євросоюзу, де і буде ухвалюватися остаточне рішення. І там можуть виникнути серйозні перешкоди, адже Румунія і Болгарія мають намір блокувати ратифікацію обох угод. Річ у тім, що ці країни незадоволені тим, що Україна не запровадила для них безвізовий режим, як Київ зробив свого часу для 25 країн ЄС. А Брюссель вимагає від України, аби вона скасувала візи для громадян Румунії і Болгарії.
Відомо, що угоду про спрощення візового режиму підтримала переважна більшість європарламентарів – 539, проти проголосувало 36 чоловік, а утрималися 12. А взагалі-то остаточне рішення про спрощення візового режиму з Україною залежить не від євродепутатів, а від країн Євросоюзу. Київ висловлював сподівання, що угода набере чинності вже з 1 січня наступного року, але це залежить і від волі країн ЄС, і від терміну розгляду угоди на сесії Верховної Ради.
Що передбачає спрощення візового режиму?
Угода дозволяє видавати візи у встановлені терміни, передбачає пільгові тарифи, включно з безплатними візами для студентів, журналістів, пенсіонерів, дітей, учасників культурних і освітніх обмінів та інших категорій громадян. Для тих людей, які не матимуть пільг, віза коштуватиме 35 євро. Угода передбачає полегшену процедуру видачі насамперед віз на термін до 3 місяців. А якщо українському громадянину відмовлять візу, то консул має пояснити причини.
Мова йде про візи до Шенгенської зони. Це означає, що із старих країн ЄС угода не поширюватиметься на Британію, Ірландію і Данію. Серед новачків у Євросоюзі намір видавати громадянам України шенгенські візи вже з кінця цього року мають 9 країн – це Латвія, Литва, Естонія, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія, Угорщина і Мальта.
Сьогодні Європарламент також підтримав угоду про реадмісію, тобто, повернення нелегальних мігрантів. Завдяки цьому документу Брюссель і Київ встановлюють чіткі правила гри щодо осіб, які нелегально мешкають не території Євросоюзу та України. Тобто, сторони обумовлюють, як і коли повертати нелегалів, причому мова йде не тільки про громадян України та країн ЄС, але і про осіб без громадянства та про громадян третіх країн.
Українська оцінка
Представник України при ЄС Роман Шпек вважає, що це рішення свідчить про те, що Євросоюз поступово виконує внутрішні процедури для набуття чинності угод про спрощення візового режиму і повернення нелегальних мігрантів. Водночас він зауважив, що в української сторони залишаються питання щодо того, чи здатний ЄС виконувати певні положення угод.
Зокрема, наголосив Шпек, це стосується декларації про мотивацію рішень про відмову у видачі віз та декларації про доступ громадян на отримання інформації про оформлення віз. Посол Шпек заявив, що Україна закликає ЄС врегулювати усі необхідні процедури якнайшвидше.
